Методи когнітивної лінгвістики в дослідженні терміносистеми хвороб тварин
DOI:
https://doi.org/10.31548/philolog14(2).2023.07Анотація
У статті розглянyто основні методи когнітивного термінознавства та перспективу їхнього використання в дослідженні термінології ветеринарної медицини на позначення хвороб тварин. Вивчення термінів у когнітивному аспекті передбачає виділення і опис його ключових концептів, виявлення їхніх основних категоріальних ознак, об’єднання тотожних концептів у категорії цієї галузі знання; подання у вигляді схем (фреймів) окремих фрагментів і всієї структури науки в цілому. Із вищезазначених методів когнітивної лінгвістики пропоновано використання категоризацію, концептуальний та фреймовий аналізи та теорії концептуальної метафори. Наведено приклади дослідження термінів на позначення хвороб тварин із застосуванням прийомів концептуального аналізу комплексно, використовуючи методику фреймового аналізу С. Жаботинської, яка полягає в моделюванні концепту шляхом комбінування різних типів базових фреймів. Фреймовий підхід використано для визначення інформаційного (концептуального) обсягу термінології хвороб тварин, оскільки за допомогою фрейму можна уявити як структуру окремого концепту, так і схематичну організацію всіх накопичених знань, що стосуються хвороб тварин. Встановлено, що терміни хвороб структуруються у свідомості фахівця за категоріями «простору», «об'єкта», «каузальності», «ознаки», «кількості», «часу». За допомогою виділення гносеологічних категорій встановлюються концептуальні ознаки кожної категорії і банк термінологічних засобів для їх відображення. Вивчення термінології засобами когнітивної лінгвістики передбачає методику представлення концептуальної метафори і метонімії, що дозволяє розкрити професійну картину світу фахівців певної галузі. На основі теорії концептуальної метафори розглянуто когнітивні механізми застосування метафори в термінах та з’ясовано основні донорські домени, що послужили джерелом метафоричних номінацій на позначення хвороб тварин. Вивчення терміносистем із залученням методів когнітивного аналізу та побудовою конкретних когнітивних моделей дозволяє більш глибоко розглядати процеси їх формування та функціонування. Методи когнітивного термінознавства дають можливість зрозуміти не тільки становлення і розвиток професійних концептів і категорій, а також їх ієрархічність, організацію, структуру.
Посилання
Vorobyova, O. P. (2004). Kognityvna poetyka: zdobutki i perspektyvy [Cognitive poetics: advances and perspectives]. Kharkiv: Herald of Karazin National Kharkiv University. 21(3), P. 98-101.
Ivashchyshyn, O. M. (2017). Angliiski terminologichni slovospoluchennia u tekstah z problem tehnogennogo vplyvu na dovkIllya [English term phrases in the texts about technological impact on an environment]. (dissertation abstract to acquire PhD in Philology degree). Lviv: Lviv Ivan Franko National University, 20 p.
Perhach, R. Yu. (2017). Terminologiia v instruktsiiah do medychnykh preparativ: lingvokognitivnyi ta lingvokulturnyi aspekti (na materiali ukraiinskoi, polskoi, nimetskoi mov) [Terminology of medicines manuals: linguocognitive and linguocultural aspects]. (dissertation abstract to acquire PhD in Philology degree). Odesa: Southern Ukraine National Pedagogical University named after Ushynskyi, 20 p.
Rozhkov, Yu. G. (2017). LingvokonItivnyi pidhid do vyvchennia terminologii veterinarnoii medytsyny [Linguocognitive approach to studying veterinary medicine terminology]. Scientific herald of National University Ostroh Academy. Series Philology. 66, P. 75-76.
Sirotina, O. O. (2021). Verbalizatsiia kontseptu bIotehnolohiia v terminologichnii systemi angliyskoi movy [Verbalization of the concept biotechnology in the term system of English language]. International journal of philology. 12(4), P. 60-66.
Syrotina, O. O. (2020). Reprezentatsiia kategorii prostoru v angliiskii terminologii veterinarnoii medytsyny [Representation of the category space in the English terminology of veterinary medicine]. International journal of philology. 11 (2), P. 87-91.
Slukhay, N. V. (2015). Kognitologiia ta kontseptologiia v lingvistychnomu vysvitlenni: navchalnyi posibnyk [Cognition science in linguistics: study guide]. Kyiv: Publishing house «Kyiv University», 367 p.
Stasiuk, T. V. (2012). Pryroda terminu v kognityvno-antropologichnii paradygmi movoznavstva [Nature of term in cognitive-anthropological linguistic paradigm]. Scientific herald of UNESCO department. Series: Philology. Pedagogics. Psychology. Kyiv: KNLU, 25, P. 95-100.
Tsisar, N. (2017). Metonimichni transpozytsii u medychnii terminosystemi [Metonymic transpositions in the medical term system]. Lviv: Herald of the National University “Lviv polytechnics”. Problems of Ukrainian terminology. 59(3), P. 57-60.
Yuzhakova, O. I. (2012). Doslidzhennia ukrainskyh terminosystem i terminnyh nominatsii u kognityvnomu aspekti [Studying Ukrainian term systems and term nominations: cognitive aspect]. Lviv: Herald of the National University “Lviv polytechnics”. Problems of Ukrainian terminology. 73 (2), P. 60-66.
Awaysheh, A. A. (2018). Review of medical terminology standards and structured reporting. Journal of veterinary diagnostic investigation, 30(1), P. 17-25.
Baker, P. A (2016). Glossary of Corpus Linguistics. Edinburgh: Edinburgn University Press, 187 p.
Belkhir, S. (2019). Animal-related concepts across languages and cultures from a cognitive linguistic perspective. Cognitive Linguistic Studies, 6(2), P. 295-297.
Biber, D. (2018). Corpus Linguistics: Investigating. Berlin: De Greuter. 316 p.
Carvalho, F. M. (2020). Mental or Neural Representations: Justifying the terminology used in cognitive neuroscience. Porto Alegre: Veridas, 65(2), P. 387-393.
Croft, W. (2020). Cognitive linguistics. Cambridge: Cambridge University Press. 240 p.
Gonzales, M. C. (2022).Variation in Spanish Accounting Terminology Implications for Translators. Terminology, 28(1), P. 65-102. (scopus)
Fauconnier, G. (2018). Methods and Generalizations in Linguistics. Ten Lectures on Cognitive Construction of Meaning. 228 p.
Huang, H. (2018). Comparative study on cognitive mechanism of terminology between Chinese and western medicine based on questionnaire survey of linguistic psychology. China Journal of Traditional Chinese Medicine and Pharmacy, 4 (15), P. 64-72.
Makowska, A. (2020).Terminology and phraseology in research papers in the domains of new technologies. A cognitive comparative corpus-based English-Polish perspective, 315 p.
Rozhkov, Yu., Syrotin, O. (2022). Verbalization of the concepts of disease and animal disease in English. Cogito multidisciplinary research journal. Bucharest. Vol. XIII (4), P. 224-233 (Scopus)
Schwarz-Friesel, M. (2015). Language and emotion. The cognitive linguistic perspective. In Emotion in Language. Amsterdam: John Benjamins, 173 p.
Wallmark, Z. (2018). Describing sound: The cognitive linguistics of timbre. The Oxford handbook of timbre. Advance online publication. New York: Oxford University Press, 416 p.
Zhabotynska, S. (2019). The study of language: linguistic paradigms. Studia Philologica, (1), P. 7-12.
Zhabotynska, S. A. (2010). Principles of building conceptual models for thesaurus dictionaries. Cognition, communication, discourse, 25(3), P. 75-77.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
