Лексичні запозичення у неблизькоспоріднених мовах
DOI:
https://doi.org/10.31548/philolog2020.03.015Анотація
Анотація. У статті вперше описано лексичні запозичення у неблизькоспоріднених мовах із урахуванням своєрідних тенденцій сучасного термінотворення. Мета дослідження – проаналізувати найуживаніші терміни економіки та з’ясувати, на якому ґрунті вони виникали або через посередництво яких мов утверджувались та існують у сучасному науковому обігові. Матеріали і методи дослідження. У роботі застосовано порівняльно-історичний та описовий методи. Обговорення. Лексичні запозичення, побудовані на германській основі або на романській, представлено мовами, що належать до різних мовних сімей (на прикладі термінів англійської, французької, німецької, фінської, естонської, японської мов тощо). Лексичні запозичення з грецької та латинської мов зустрічаються не лише у мов-представників індоєвропейської мовної сім’ї, але й у фінно-угорських мовах, зокрема, фінській, що пояснюється поширенням інтернаціональної лексики. Опис особливостей функціонування у сучасних європейських мовах груп термінів з ініціальними та фінальними терміноелементами класичного походження демонструє теоретичні і практичні напрямки вивчення і дослідження семантичних зв’язків у сучасній науковій термінології досліджуваних галузей. Розглянуті моделі термінів свідчать про складність відношень реальної дійсності та складність способів утворення сучасних термінів, про форми зв’язків терміноелементів у змістовій структурі терміна-слова. Висновки. Доведено, що попри свою генетичну та типологічну відмінність від індоєвропейської, фінно-угорська входить своєю термінологією до європейського термінологічного ареалу якщо не повністю, то значною частиною.
Посилання
Sõnastik:ehstonsko-anglo-russkij slovar' [Estonian-English-Russian dictionary]. URL://www.dictionary.ee/ru/
Balalaieva, O. Yu., Vakulyk, I. I. (2014). Latynsʹka mova ta osnovy biolohichnoy terminolohyi [Latin language and basics of biological terminology]. Kyiv, 376.
Balalajeva, O. Ju., Vakulyk, I. I. (2013). Latynsʹka mova ta osnovy biolohičnoji systematyky [Latin systematics and foundations]. Kyiv, 324.
Bol'shoj Finsko-russkij i Russko-finskij obshheleksicheskij slovar' Polyglossum [Comprehensive Finnish-Russian and Russian-Finnish general dictionary Polyglossum]. URL: fin_ru4.pg32
Bondarenko, I., Khino, T. (1998). Yaponsko-ukrainskyi, ukrainsko-yaponskyi slovnyk [Japanese-Ukrainian, Ukrainian-Japanese dictionary]. Kyiv, 592.
Vakulyk, I. I. (2015). Naukova terminolohiia yak faktor formuvannia naukovoi kompetentsii [Scientific terminology as a factor for forming language competence]. ScienceRise. Technology center, 9/1 (14), 71-74.
https://doi.org/10.15587/2313-8416.2015.50646
Vakulyk, I. I. (2013). Formirovanie nauchnoj kartiny mira v sovremennom yazykovom prostranstve [Formation of the scientific picture of the world in the modern language space]. Movni i kontseptualni kartyny svitu, 43, 1, 203-209.
Vakulyk, I. I. (2015). Linhvistyčni aspekty naukovoji komunikaciji u synxroniji ta diaxroniji [Linguistic aspects of scientific communication in synchrony and diachronic]. Kyiv, 280.
Krisenko, S. (2010). Novitnii anhlo-ukrainskyi, ukrainsko-anhliiskyi slovnyk [News English-Ukrainian, Ukrainian-English vocabulary]. Kharkiv, 960.
Pushkar, V. V., Kushnir, A. I., Sukhanova, O. A., Vakulyk, I. I. (2019). Landshaftna arkhitektura, dyzain seredovyshcha, sadovo-parkove hospodarstvo: Terminolohichnyi slovnyk-dovidnyk [Landscape architecture, environmental design, gardening: Terminological dictionary-reference book]. Kyiv, 432.
Russko-vengerskij slovar' tematicheskij [Russian-Hungarian thematic dictionary] (2019), 258.
Leemets, Н. (2020). Russian-Estonian Dictionary [Russian-Estonian dictionary]. Tallinn,1-2.
Talanov, O. (2012). Ukrainsko-finskyi rozmovnyk [Ukrainian-Finnish phrasebook]. Kyiv, 256.
Kobelianska, O., Egava, Kh. (2016). Iaponsko-ukrainskyi slovnyk onomatopeichnoi leksyky [Japanese-Ukrainian dictionary of onomatopoeic vocabulary]. Kyiv, 320.
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
