Проблемні аспекти перекладу багатокомпонентних кластерів англійської аграрної термінології

Автор(и)

  • L S Kozub ,

DOI:

https://doi.org/10.31548/philolog2019.02.077

Анотація

Анотація. Стаття присвячена вивченню явища полікомпонентності, зокрема, проблемних аспектів перекладу багатокомпонентних кластерів англійської аграрної термінології. Охарактеризовано та проаналізовано основні ознаки термінології, зокрема специфіку багатокомпонентних терміноодиниць, які ускладнюють процес перекладу. Констатується, що багатокомпонентне, семантично цілісне поєднання, утворене шляхом з’єднання двох, трьох і більше елементів є термінологічним об’єднанням, яке утворює цілісне поняття. Визначено, що, полікомпонентність ускладнює процес перекладу, адже складне логіко-семантичне підпорядкування компонентів терміна-словосполучення може призвести до втрати семантичної ціліснісності поняття. Кожен додатковий компонент термінологічної моделі доповнює значення поняття і, відповідно, ускладнює процес утворення цілісних багатокомпонентних терміносполук. Отримані результати можуть слугувати підґрунтям для подальшого вивчення специфіки перекладу полікомпонентних термінів аграрного дискурсу.

Посилання

Andriiv, R. M. (2010). Perekladatskyi aspekt anhliiskykh bahatokomponentnykh terminiv [The translation aspect of English multicomponent terms]. Perekladatski innovatsii : materialy Vseukrainskoi naukovo-praktychnoi konferentsii, Sumy, 25-27 lystopada [Translational innovations: materials of the All-Ukrainian scientific and practical conference, Sumy, November 25-27]. Sumy, SumDU, 29-31 [in Ukrainian].

Barhudarov, L. S. (1995). Yazyik i perevod (Voprosyi obschey i chastnoy teorii perevoda) [Language and Translation (Questions of general and particular translation theory)]. M., Mezhdunar. otnosheniya, 240 [in Russian].

Herman, L. V., Ilienko, O. L., Turchenko, V. O. (2011). Grammar Guide for Future Scientists. Kharkiv, KhNAU, 149 [in English].

Golovin, B. N. (1993). O nekotoryih dokazatelstvah terminirovannosti slovosochetaniy [On some evidence of terminatining the word combinations] // Leksika, terminologii, stili: sborniktrudov [Vocabulary, terminology, styles: a collection of works]. Gorkiy, Vyip. 2, 57-66 [in Russian].

Grinev, S. V. (1993). Vvedenie v terminovedenie [Introduction to Terminology]. M., Moskovskiy litsey, 309 [in Russian].

Kocherhan M. P. (2002). Vstup do movoznavstva [Introduction to Linguistics]. K., Akademiia, 367 [in Ukrainian].

Layonz, Dzh. (2003). Lingvisticheskaya semantika. Vvedenie [Linguistic Semantics. Introduction]. M., Yazyiki slavyanskoy kulturyi, 397 [in Russian].

Nelyubin, L. L. (2013). Lingvostilistika sovremennogo angliyskogo yazyika [Linguostylistics of Modern English]. 6 ed, M., FLINTA, 128 [in Russian].

Poleshko, A. S. (1998). O prirode terminirovannosti slovosochetaniy (na materiale yuridicheskoy terminologii) [On the nature of terminated phrases (based on legal terminology)] // Strukturnaya i matematicheskaya lingvistika [Structural and mathematical linguistics]. K., Vyisshaya shkola, Vyp. 6, 80-86 [in Russian].

Romanova, O. O. (2013). Spetsialna leksyka ukrainskoi movy yak ob'iekt linhvistychnoho doslidzhennia : termin i profesionalizm [Special vocabulary of the Ukrainian language as an object of linguistic research: term and professionalism] // Terminolohichnyi visnyk [Terminological Herald]. Vyp. 2(2), 42 47 [in Ukrainian].

Rudenko, O. & Kozub, L. (2015). Spetsyfika perekladu anhliiskykh i nimetskykh bahatokomponentnykh terminiv z hidrobiolohii ta akvakultury ukrainskoiu movoiu [Specifics of translation of English and German multicomponent terms on hydrobiology and aquaculture into Ukrainian] // "Naukovi zapysky" Kirovohradskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu im. V. Vynnychenka. Seriia: Filolohichni nauky (movoznavstvo) [Proceedings of Kirovograd State Pedagogical University named after. V. Vynnychenko. Series: Philological Sciences (linguistics)]. Vyp. 136, Kirovohrad, RVV KDPU im. V. Vynnychenka, 79-83 [in Ukrainian].

Superanskaya, A. V., Podolskaya, N. V., Vasileva, N. V. (2004). Obschaya terminologiya: Voprosyi teorii [General terminology: Theoretical issues]. M., URSS Editorial, 248 [in Russian].

Tkacheva, L. B. (1986). O tendentsii k sokrascheniyu terminologicheskih edinits v funktsioniruyuschih pod'yazyikah [On the trend towards reduction of terminological units in functioning sublanguages] // Funktsionalnyie osobennosti leksiki angliyskogo yazyika [Functional features of the English vocabulary]. Omsk, 60-67 [in Russian].

Fedorov, A. V. (1993). Osnovyi obschey teorii perevoda (lingvisticheskie problemyi) [Fundamentals of the general theory of translation (linguistic problems)]. M., Vyisshaya shkola, 303 [in Russian].

Sager, J. C. (1990). A Practical Course in Terminology Processing. Amsterdam/ Philadelphia, John Benjamins, 264 [in English].

https://doi.org/10.1075/z.44

Завантаження

Опубліковано

2019-11-07

Номер

Том 10 № 2 (2019): Міжнародний філологічний часопис

Розділ

Статті

Ліцензія

Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).