Роль і завдання історичної освіт у формуванні національного менталітету
Анотація
У статті розглянуто феномен менталітету. Простежено зв’язок між менталітетом та освітою. Звернено увагу на те, що нині, в умовах реформування вітчизняної системи освіти, є потреба в перегляді ролі історичної освіти щодо підготовки майбутніх поколінь з урахуванням викликів сьогодення. Виявлено, що менталітет - це утворення лише відносно стійке. Його структура складається з статистичного незмінного ядра та рухливої оболонки, яка піддається корекції. Відповідно до цього, існує можливість здійснювати вплив на формування менталітету в процесі навчання. Звернено увагу на те, що в сучасному науковому просторі визначається важлива роль історичних знань у формуванні світогляду громадян та, у ширшому значенні – ментальності. Відповідно, щоб знайти шляхи взаєморозуміння духовних цінностей в єдиному освітньому просторі, слід звернути увагу на проблему організації освіти взагалі та історичної, зокрема, з урахуванням її впливу на формування менталітету. Визначено завдання історичної освіти у формуванні національного менталітету, які виходять із завдань історичної освіти взагалі, а саме: розвиток інтересу молодого покоління до історії; формування в учнів загальнолюдських та національних цінностей; виховання громадянина України, його національного характеру, національної гідності тощо. Акцентовано увагу на тому, що освіта закладає основи майбутніх змін у суспільстві, а історична освіта, корегуючи менталітет, скеровує ці зміни.Завантаження
Опубліковано
2018-07-28
Номер
Розділ
Статті
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).