Утілення номадичних практик у творчості Григорія Сковороди і Тараса Шевченка

Автор(и)

  • I. V. Knysh Національна академія управління image/svg+xml

DOI:

https://doi.org/10.31548/hspedagog13(4).2022.148-154

Анотація

З огляду на суспільні запити сьогодення особливої актуальності набуває осмислення номадичних практик щодо формування світогляду й пошуку шляхів самореалізації особистості. Розглянуто втілення номадичних практик вагантизму в житті та творчості Григорія Сковороди й Тараса Шевченка. Якщо Григорій Сковорода на життя заробляв самотужки й навчався на батьківщині, то Тарас Шевченко переважно жив коштом меценатів і добував освіту за кордоном. Обох влада наполегливо намагалася седентаризувати: Григорія Сковороду запрошували до імператорського двору, а Тараса Шевченка ув’язнювали. Просвітня діяльність Григорія Сковороди мала за мету викриття суспільних вад, а освітня була спрямована на впровадження інноваційних методів освіти, створення власної системи оцінювання знань, умінь і навичок школярів та студентів, які перегукуються із сучасною шкалою. Тарас Шевченко переймався збереженням етнографічної спадщини українського народу та брав участь у політичному житті, витворив власну картину світу, дав моральні та ціннісні настанови. Обоє діячів запроваджували практики, подібні до номадичних, долучаючись до творення неоплемен: Тарас Шевченко реалізовував свої демократичні переконання в Кирило-Мефодієвському товаристві, Григорій Сковорода плекав ідею «Горньої республіки». Усвідомлення власної невідповідності світові змусило Григорія Сковороду зректися його принад на користь усамітнення й мандрівного життя, натомість особисту свободу Тараса Шевченка обмежували каральні органи. Зіставлено номадичні риси, притаманні самоусвідомленню та самореалізації Григорія Сковороди й Тараса Шевченка, визначені сукупністю наведених обставин. Зазначено, що державні службовці застосовуючи номадичні практики, подібні до мобінгу, постійно нагадували їм про низький соціальний статус, «непотрібність світові та часові», а також усіляко намагалися перешкоджати інноваційним культурницьким і політичним заходам Тараса Шевченка, новаторській освітній і філософській діяльності Григорія Сковороди. Констатовано, що Григорій Сковорода і Тарас Шевченко були людьми, які за способом життя й мислення значно випередили свій час. Метою статті є утілення номадичних практик у творчості Григорія Сковороди й Тараса Шевченка.

Посилання

Ohiienko, I. (2003). Bibliia abo Knyhy Sviatoho Pysma Staroho y Novoho Zapovitu [The Bible or Books of the Holy Scriptures of the Old and New Testaments]. Kyiv: Ukrainian Bible Society, 1375.

Dopovid O. F. Orlova Mykoli I pro diialnist Kyrylo-Mefodiivskoho tovarystva i propozytsii shchodo pokarannia yoho chleniv [Report of O. F. Orlov to Mykola I on the activities of the Cyril and Methodius Society and proposals for the punishment of its members]. Available at: http://litopys.org.ua/rizne/kmt03.htm.

Nichyk, V. (1992). Kyivska Akademiia – mistse formuvannia Skovorody [Kyiv Academy – the place of Skovoroda’s formation]: zb. nauk. prats. Kyiv: Nauk. dumka, 320.

Knysh, І. V. (2018). Vplyv holiiv na rozvytok osvity Ukrainy XV–XVIII stolittia [The influence of holii on the development of education in Ukraine in the 15th–18th centuries]. Praktychna filosofiia, 4 (70), 82–87.

Kovalienskii, H. (1973). Zhyzn Hryhoriia Skovorody [Life of Hryhorii Skovoroda]. Skovoroda H. S. Povne zibr. tv.: u 2 t. Kyiv: Nauk. dumka, 2, 439–476.

Mykytas, V. (1994). Davnoukrainski studenty i profesory [Ancient Ukrainian Studenta and Professors]. Kyiv: Abrys, 288.

Sakulin, P. N. (1911). Krepostnaya intelligentsiya. Velikaya reforma. Russkoye obshchestvo i krest′yanskiy vopros v proshlom i nastoyashchem [Serf intelligentsia. Great reform. Russian society and the peasant question in the past and present]: v 6 t. / ist. komis. ucheb. otd. O.R.T.Z.; red.: A. K. Dzhivelegov, S. P. Mel′gunov, V. I. Pinchet. Moskva: Izd. T va I. D. Sytina, 3, 66–104.

Skovoroda, H. (2011). Povna akademichna zbirka tvoriv [Complete academic collection of works]. Edmonton; Toronto: Vyd-vo Kanad. in-tu ukr. studii; Kharkiv: Maidan, 1398.

Skovoroda, H.S. (1973). Knizhechka o chtenii svyashchennogo pisaniya, narechennaya zhena Lotova [Book about reading the Holy Scriptures, Lot’s betrothed wife]. Povn. zibr. tv. : u 2 t. T. 2 / redkol. : O. I. Biletskyi, D. Kh. Ostrianyn, P. M. Popov ; uporiad. I. A. Tabachnykov, I. V. Ivano. Kyiv : Nauk. dumka, 576.

Shevchenkо, Т. (2009). Kobzar. Povna iliustrovana zbirka [Kobzar. Complete illustrated collection]. Kharkiv: Knyzhkovyi Klub «Klub Simeinoho Dozvillia», 720.

Shevchuk, V. О. (1990). Iz vershyn ta nyzyn: knyha tsikavykh faktiv iz istorii ukrainskoi literatury [From peaks and valleys: a book of interesting facts from the history of Ukrainian literature]. Kyiv: Dnipro, 446.

Завантаження

Номер

Розділ

Статті