Семантика релігійних образів у мистецтві Відродження
DOI:
https://doi.org/10.31548/hspedagog2020.03.106Анотація
Мета дослідження – розглянути культуру та мистецтво епохи Відродження та дослідити семантику релігійних образів окресленого періоду.Методологія дослідження. Поставлені у даній роботі завдання зумовили використання наступних дослідницьких методів, а саме: аналізу і синтезу, узагальнення та систематизації теоретичного матеріалу, порівняння та узагальнення результатів, отриманих в процесі вивчення теоретичного матеріалу та спеціалізованих видань, які висвітлюють дану проблематику. Вирішення поставлених завдань було досягнуто шляхом застосування в роботі порівняльно-історичного, описового, логічного та системного методів. Наукова новизна. Виявлено семантику біблійних образів у творчості митців епохи Відродження. Висновки. У добу Відродження формується зовсім нова самосвідомість людини, серед духовних цінностей перевага надається благородству та особистим достоїнствам особистості. Сенс життя закладається не в спасінні душі, а у творчості, самопізнанні, служінні людству, суспільству, а не Богу. Бог, давши людині свободу волі, дав їй право самій творити свою долю та визначати власне місце у світі. Оскільки церква того часу ще мала велику силу, основні ідеї художників того часу втілювалися у творах з релігійною тематикою, але в їхніх картинах були відчутні існуючі протиріччя між гуманістичним, глибоким життєвим змістом та традиційними релігійними сюжетами. Твори епохи Відродження передавали буття людини, навколо якої відбувалися біблійні картини, все це існувало в одній площині.
Посилання
Antonova O. (2012). The influence of art on the formation of personality in the Renaissance. Zhytomyr: Franko's ZhDU [in Ukrainian].
Bibikhin V. (1998). New Renaissance. Moscow: MAIK "Science", Progress tradition [in Russian].
Bicilli P. (1996). Place of the Renaissance in the history of culture. SPb.: Mithril [in Russian].
Burkhardt J. (1996). Culture of the renaissance in Italy. Moscow: Lawyer [in Russian].
Vinci da L. (2000). Selected works. Vol. 2. Publ.: House "Neva" [in Russian].
Garen E. (1986). Problems of the Italian Renaissance. Moscow: Progress [in Russian].
Jivelegov A. (1998). Creators of the Italian Renaissance. Moscow: TERRA Book Club; Republic [in Russian].
The history of aesthetics (1962). Monuments of world aesthetic thought. Vol. 1. Moscow: Publishing House of the Academy of Arts of the USSR [in Russian].
Lerner L., Markin E. (1990). How many colors does the Rainbow have or the days of Athanasius Lunev. Moscow: Pedagogy [in Russian].
Losev A. (1998). Aesthetics of the Renaissance. Moscow: Thought [in Russian].
Malovanyi P. (2018). Prerequisites for the formation of science in the Renaissance. Ternopil: NTU [in Ukrainian].
Stoyan S. (2014). Cultural and historical metamorphoses of symbolism in European fine arts: Monograph. Kyiv: Type "Millennium" [in Ukrainian].
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).