Формування лінгвістичної компетенції у майбутніх перекладачів

Автор(и)

  • А. М. Монашненко

Анотація

У статті розглядаються поняття «компетенція», «компетент-
ність» та формування лінгвістичної компетенції у майбутніх перекла-
дачів. Розглянуто основні засади професії перекладача. Лінгвістична
компетенція майбутнього перекладача розуміється як формування су-
купності мовного, мовленнєвого та соціокультурного компонентів. Ви-
значено, що лінгвістична компетенція включає в себе набуття студе-
нтами-перекладачами знань з іноземної мови, засвоєння їх, розвиток та збільшення лексичного запасу слів, володіння орфографічними та пунктуаційними нормами.

Завантаження

Номер

№ 192 (2013): Науковий вісник НУБіП України. Серія: педагогіка, психологія, філософія, частина 1 (укр)

Розділ

Статті

Ліцензія

Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).