Науково – педагогічні засади формування професійно-етичної компетентності майбутніх лікарів ветеринарної медицини
Анотація
Професійно - етична компетентність як базова складова
професійності ветеринарного лікаря віддзеркалює його духовність,
моральність, внутрішню культуру, здатність приймати адекватні
моральні рішення та діяти відповідно до норм етики. Саме це дозволяє
лікарю ветеринарної медицини визнчити ставлення до своїх професійних обов’язків і передусі до тварин, з якими він контактує у
процесі діяльності. Дана стаття спрямована на актуалізацію
педагогічної проблеми формування професійно-етичної
компетентності студентів вищих навчальних закладів ветеринарного
профілю. Для реалізації поставленої мети у статті висвітлено
науково-педагогічні засади формування професійно-етичної
компетентності у студентів на прикладі підготовки фахівців
ветеринарної медицини.
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
