Ігрові аспекти модернізації навчання

Анотація

Сучасні умови життєдіяльності людини пов’язані із чинниками, дію яких важко передбачати та прогнозувати їх зміни через актуальність і динаміку факторів неврівноваженості, мінливості, складності та невизначеності. Такий соціальний стан узагальнюється науковим поняттям  “світ VUCA” (VUCA-world) або простір існування з домінуючими ознаками Неврівноваженості (Volatility), Невизначеності (Uncertainty), Складності (Complexity) та Неоднозначності (Ambiguity). Наведені соціальні умови висувають перед сучасною людиною вимоги щодо постійної готовності до ефективної адаптації та результативного розвитку у мінливій, плинній реальності. Водночас наведені обставини радикально і динамічно змінюють горизонти сучасної освіти, вимагають від національних освітніх систем гнучкого налаштування до особливостей VUCA-середовища. Наведене дослідження має на меті здійснити теоретичну розвідку психологічних закономірностей феномену гри як базису модернізації навчання, обгрунтувати дидактичну доцільність та ефективність сучасних методів навчальної діяльності – ед’ютейнменту, воркшопу та організаційно-діяльнісної гри в контексті завдань підготовки суб’єкта до життєдіяльності в умовах соціальної невизначеності. У дослідженні застосовано методи абдукції, феноменологічної редукції, метод аналізу і систематизації наукових положень та підходів до вивчення психологічних закономірностей ігрової діяльності, метод теоретичної реконструкції (моделювання) психологічної детермінації впливу ігрових закономірностей на ефективність підготовки суб’єкта до життєдіяльності в умовах соціальної невизначеності. За результатами дослідження обґрунтовано психодидактичну доцільність використання у навчанні ед’ютейнменту, воркшопу та організаційно-діяльнісної гри, окреслено підходи до психологічного детермінізму удосконалення підготовки суб’єкта до життєдіяльності в умовах соціальної невизначеності, конкретизовано категоріально-понятійний зміст перспективних ігрових аспектів освітніх систем. Також поглиблено наукові уявлення про універсальний зв’язок ед’ютейнменту, воркшопу та організаційно-діяльнісної гри з перспективами розвитку систем навчання осіб різних вікових категорій. Дослідження надало змогу актуалізувати психологічну проблематику ролі та значення гри, як універсального програмного засобу життєдіяльності сучасної людини. Результати дослідження дозволяють висновки про психодидактичну доцільність використання методів і технологій ед’ютейнменту, воркшопу та організаційно-діяльнісної гри як перспективних освітніх систем, актуальність продовження психологічних розвідок щодо ігрових аспектів удосконалення систем навчання, опрацювання структурно-функціональної моделі формування і розвитку екзистенційних можливостей сучасного суб’єкта життєдіяльності на методологічній і технологічній основі ед’ютейнменту, воркшопу та організаційно-діяльнісної гри.