Як підлітки ставляться до булінгу: гендерні відмінності та психологічні наслідки
DOI:
https://doi.org/10.31548/hspedagog13(4).2022.115-122Анотація
Стаття присвячена психологічним особливостям та гендерним відмінностям розуміння підлітками явища булінгу, його психологічним наслідкам та впливу на здоров’я. Мета полягала у визначенні гендерних особливостей уявлень підлітків про булінг та психологічні наслідки для їх здоров’я. Основним методом емпіричного дослідження стало анкетування підлітків за допомогою авторської анкети. Анкетування здійснювалося за умови добровільної участі підлітків обох статей. Було досліджено уявлення і знання сучасних підлітків про булінг, його особливості; розуміння підлітками причин та наслідків булінгу; їх залученість та рольова поведінка в булінгу; психологічні особливості учасників булінгу за гендерною ознакою. Результати опитування піддавалися математичному статистичному та якісному аналізу. Результати анкетування 164 підлітків (85 дівчат, 79 хлопців) свідчать про те, що участь у булінгу однаково брали обидва гендери. І дівчата, і хлопці відзначають переживання негативних емоцій злості, ненависті, агресії, жалості, тривоги, страху, образи як за прямої участі в булінгу, так і при його спостеріганні. Дівчатам більше притаманний психологічний та економічний булінг, хлопцям – фізичний. Респонденти обох статей називають школу найрозповсюдженішим соціальним середовищем для проявів булінгу і вважають за необхідне проведення заходів з профілактики та протидії булінгу. Підлітки стикаються з проявами булінгу з приблизно однаковою частотою незалежно від гендеру. Рольовий статус в булінгу та стать учасників не впливають на їх залученість до булінгу, який обов’язково супроводжується негативними переживаннями. Сила і тривалість булінгу в підлітковому середовищі викликає певні психологічні наслідки. Вони можуть бути короткотермінові та/або довгострокові й позначатися на суб’єктивному благополуччі всіх учасників безпосередньої ситуації цькування, негативно впливаючи на їх психічне здоров’я навіть у дорослості. Відтак беззаперечною виявляється актуальність системних заходів щодо профілактики і протидії булінгу серед підлітків.
Посилання
Moore, P. J. (2018). The Self and bullying. Educ Psychol., 38(9), 1081–1082.
The European Health Report (2012). Charting the Way to Well-Being. Health Organization World, Regional Office for Europe.
Inchley, J, Currie, D., Young, T. (2016) Growing up Unequal : Gender and Socioeconomic Differences in Young People ’ s Health and Well-Being. The WHO Regional Office for Europe.
Ttofi, M. M. (2011) Farrington DP. Effectiveness of school-based programs to reduce bullying: a systematic and meta-analytic review. J Exp Criminol, 7, 27-56.
Arseneault, L. (2018) Annual Research Review : The persistent and pervasive impact of being bullied in childhood and adolescence : implications for policy and practice. J Child Psychol Psychiatry, 4(59), 405-421.
Schneider, S. K, O’donnell, L., Stueve, A. Cyberbullying (2012) School bullying, and Psychological Distress: A Regional Census of High School Students. Am J Public Health, 102(1), 171-177.
Kowalski, R.M., Limber, S.P. (2013) Psychological, Physical, and Academic Correlates of Cyberbullying and Traditional Bullying Open access under CC BY-NC-ND license. Open access under CC BY-NC-ND license. J Adolesc Heal, 53, 13-20.
Randa, R., Nobles, M., Reyns, B. (2015) Is Cyberbullying a Stand Alone Construct? Using Quantitative Analysis to Evaluate a 21st Century Social Question. Societies, 5(1), 171-186.
Menesini, E., Salmivalli, C. (2017) Bullying in schools: the state of knowledge and effective interventions. Psychol Health Med, 22(sup1), 240-253.
Olweus, D. (2013) School Bullying: Development and Some Important Challenges. Annu Rev Clin Psychol, 9, 751-780.
Boden, J.M., Van Stockum, S., Horwood, L.J., Fergusson, D.M. (2016) Bullying victimization in adolescence and psychotic symptomatology in adulthood: Evidence from a 35-year study. Psychol Med, 46(6), 1311-1320.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
