Реабілітації осіб засобами арт-терапії
DOI:
https://doi.org/10.31548/hspedagog13(4).2022.20-25Анотація
У статті здійснено аналіз наукових джерел з проблеми реабілітації осіб засобами арт-терапії. Автор обґрунтовано, що арт-терапія як метод реабілітації особистості відіграє одну з провідних ролей, адже здатність творчості лікувати душу відома з давніх часів. У реабілітації та соціалізації ефективні різноманітні методи лікування та мистецтва. Їх широке впровадження в практичну діяльність дозволяє підвищити якість процесу соціально-психологічної реабілітації, нормалізувати психічне здоров’я, а також максимально інтегрувати людей з особливими освітніми потребами в суспільство. Автор також виділяє характеристику арт-терапевтичних засобів: сприяє творчому самовираженню, розвитку уяви, естетичний досвід, практичні навички образотворчого мистецтва, артистичні здібності; знімає втому, зменшує негативні емоційні стани та виступи; створює позитивний емоційний настрій у групі; дозволяє опрацьовувати думки та емоції людини використовується для гноблення, дає можливість трансформувати їх у позитивні; надає можливість на символічному рівні експериментувати з широким спектром почуттів, досліджувати та виражати їх у соціально прийнятний спосіб; створює умови для експериментування з кінестетичними та зоровими відчуттями, стимулює розвиток сенсомоторики та правої півкулі в цілому. мозок, який відповідає за інтуїцію і орієнтацію в просторі; полегшує процес спілкування з іншими людьми; сприяє створенню стосунків взаємного прийняття і емпатія; дозволяє вирішити ті реальні проблеми, які важко обговорювати; розвиває почуття внутрішнього контролю; підвищує адаптивність людини до повсякденного життя; ефективний при виправленні різних відхилень.
Посилання
Art-terapiia v suchasnii psykholohii. Available at: file:///C:/Users/user_2/Downloads/admin,+9-2019-189-204.pdf
Voznesenska, O. L. (2015) Resursy art-terapii na dopomohu vymushenym pereselentsiam. [Art therapy resources to help displaced people]. K. : Human Rights Foundation, 50 s.
Holovatiuk, I. H. (2017) Art-terapiia u zarubizhnii naukovii tradytsii [Art therapy resources to help displaced people: a practical guide]. Naukovyi visnyk uzhhorodskoho universytetu. Seriia: «pedahohika. sotsialna robota». Vypusk 2 (41). Ternopil, 63–66.
Zasenko, V. (2000) Intehratsiia osib z porushenniamy slukhu: problemy, poshuky, perspektyvy [Integration of persons with hearing impairment: problems, searches, perspectives]. Kroky do kompetentnosti ta intehratsii v suspilstvo: Naukovo-metodychnyi zbirnyk. K.: Kontekst, 61-63.
Soroka, O.V. (2015) Zarubizhnyi dosvid pidhotovky art-terapevtiv [Foreign experience of training art therapists]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu. Seriia: Pedahohika. Sotsialna robota. Vyp.36, 167-170.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
