Психологічні складові фертильності у жінок
DOI:
https://doi.org/10.31548/hspedagog13(4).2022.88-94Анотація
У сучасному світі безпліддя є однією з найгостріших проблем у сфері репродуктивного здоров'я: за деякими оцінками, вона зачіпає від 8 до 12% пар репродуктивного віку в усьому світі, причому в 50–80% випадків це жіночий біс плідність. Невиношування вагітності зустрічається в 10-25% випадків, а кожна п'ята вагітність переривається, що посилює несприятливу демографічну ситуацію загалом. Для жінки неможливість мати дітей, а також тривале лікування перетворюються і на психологічну проблему. Емоційна напруга призводить до почуття провини і неповноцінності, різного роду переживань, нижчої якості життя. Дослідження також показали, що, незважаючи на хороший прогноз та наявність фінансових засобів, припинення лікування найчастіше відбувається з психологічних причин. Мета статті – аналіз емоційного статусу безплідної жінки, а також пошук варіантів зменшення психологічного навантаження під час лікування безплідності. Порівняно думку зарубіжних дослідників, які часто розглядають етіологію безпліддя, особливо психосоматичного, з точки зору психоаналізу, виявляючи причини захворювання ще в ранньому дитинстві. Проаналізовано проведені опитування, які показують, що для багатьох пацієнток з безплідністю їм він нечіткий і незрозумілий; вони наводять раціональні доводи про те, що дитина потрібна, наприклад, для «повнішого життя» або для «хорошого партнерства», «щоб зберегти сім`ю», «заповнення порожнечі», «підтримання сімейних традицій» та ін. Помічено, що жінок із загрозою переривання вагітності відрізняє прагнення вирішувати через вагітність свої нереалізовані потреби: бути коханою, вносити щось нове в подружні відносини, бажання об`єднати сім'ю, самоствердитися. Виявлено, що основними психологічними проблемами може стати переживання фрустрації при необхідності розлучитися з багаторічною звичною діяльністю по лікуванню безпліддя, навколо якої було організоване все життя сім'ї, або підміна мети, коли в результаті тривалого невдалого лікування метою стає настання вагітності, а не поява дитини.
Посилання
Basalaiev N.V., Hadelshyna T.H., Ivanova S.P. ta in. (2017) Ohliad doslidnytskykh trendiv psykholohichnoi skladovoi ryzykiv pry nevunoshuvanni vahitnosti [Review of research trends of the psychological component of risks in miscarriage]. Naukovo-pedahohichnyi ohliad. 2(16):21-30.
Fomenko H.Iu. (2008) Psykholohichni problemy zhinochoho bezpliddia v konteksti osobystisnykh protyrich [Psychological problems of female infertility in the context of personal contradictions]. Pivdenno-rosiiskii zhurnal sotsialnykh nauk. (4):17-29.
Aliev G., Beeraka, N.M., Nikolenko, V.N., et al. (2020) Neurophysiology and psychopatology underlying PTSD and recent insights into the PTSD therapies – a comprehensive review. J Clin Med. 9(9):2951. doi: 10.3390/jcm9092951
Zarif Golbar Yazd, H., Aghamohammadian Sharbaf, H., Kareshki, H., et al. (2020) Infertility and Psychological and Social Health of Iranian Infertile Women: A Systematic Review. Iran J Psychiatry. 15(1):67-79.
Greil, A.L., McQuillan, J., Burch, A.R., et al. (2019) Change in Motherhood Status and Fertility Problem Identification: Implications for Changes in Life Satisfaction. J Marriage Fam. 81(5):1162-73. doi: 10.1111/jomf.12595. Epub 2019 Aug 2.
Havrylova V.E. (2018) Psykholohichni peredumovy bezpliddia u zdorovykh zhinok, yaki perebuvaiut u shliubi. Psykholohiia. Psykhofiziolohiia [Psychological prerequisites of infertility in married healthy women]. 11(3):103-9.
Zakharova O.I., Yakupova V.A. (2015) Vnutrishnia materynska pozytsiia zhinok, yaki zavahitnily za dopomohoiu EKZ [Internal maternal position of women who became pregnant using IVF]. Natsionalnyi psykholohichnyi zhurnal. 1(17):96-104.
Ulianych A.L., Naku O.A., Leshchynska S.B. ta in. (2020) Psykholohichni faktory ta markery rozvytku zahrozy pereryvannia vahitnosti u zhinok, yaki zavahitnily pislia EKZ [Psychological factors and markers SB, of development of threat of termination of pregnancy among the women who became pregnant after IVF]. Naukovi zapysky universytetu Leshafta. 3(181):541-6.
Filippova H.H. (2003) Pro porushennia reproduktyvnoi funktsii ta yikh zvꞌiazok z porushenniamy u formuvanni materynskoi sfery [Reproductive disorders and their relationship with disorders in the formation of the maternal sphere]. Zhurnal praktychnoho psykholoha. Tematychnyi vipusk: Perynatalna psykholohiia ta psykholohiia batkivstva. (4-5):83-108.
Stentz, N.C., Griffith, K.A., Perkins, E., et al. (2016) Fertility and Childbearing Among American Female Physicians. J Womens Health (Larchmt). 25(10):1059-65. doi: 10.1089/jwh.2015.5638. Epub 2016 Jun 27.
Riabova M.H. (2013) Indyvidualno-psykholohichni osoblyvosti zhinok z riznymy typamy porushennia reproduktyvnoi funktsi [Individual psychological characteristics of women with different types of reproductive disorders]. Visnyk THU. 9(125):190-8.
Purewal, S., Chapman SCE., van den Akker OBA. (2017) A systematic review and meta-analysis of psychological predictors of successful assisted reproductive technologies. BMC Res Notes. 10(1):711. doi: 10.1186/s13104-017-3049-z
Shahraki, Z., Tanha, F.D., Ghajarzadeh M. (2018) Depression, sexual dysfunction and sexual quality of life in women with infertility. BMC Womens Health. 18(1):92.
doi: 10.1186/s12905-018-0584-2
Karymova O.S., Suknyna O.A. (2011) Bezpliddia, yak vazhka zhyttieva sytuatsiia: postanovka problemy [Karymova, O.S., Suknina, O.A. (2011) Infertility as a difficult life situation: problem statement].
Nauka i suchasnist. (14):122-7.
Malina, A., Blaszkiewicz, A., Owczarz U. (2016) Psychosocial aspects of infertility and its treatment. Ginekol Pol. 87(7):527-31. doi: 10.5603/GP.2016.0038
Lakatos, E., Szigeti, J.F., Ujma, P.P., & et al. (2017) Anxiety and depression among infertile women: a cross-sectional survey from Hungary. BMC Womens Health. 17(1):48. doi:10.1186/s12905-017-0410-2
Ivanova A.R. (2010) Medyko-psykholohichni osoblyvosti zhinok ta psykhokorektsiia v kompleksnomu likuvanni bezpliddia [Medical and psychological characteristics of women and psycho-correction in the complex treatment of infertility]. Maty i dytyna v Kuzbasi. 3(42):13-7.
Nikolenko V.N., Hevorhian M.M., Moshkyn A.S. ta in. (2020) Porivnialna kharakterystyka obiema yaiechnykiv ta kilkosti folikuliv za pokaznykamy MRT-doslidzhennia v aspekti otsinky ovarialnoho rezervu v rizni vikovi periody zhinky [Comparative characteristics of ovarian volume and the number of follicles according to MRI studies in the aspect of assessing ovarian reserve in different age periods of women]. V kn.: Zbirnyk materialiv Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii, prysviachenii 30-richnomu yuvileiu Medychnoho instytutu FHBOU VO «Chechenskyi derzhavnyi universytet». Hroznyi; S.584-93.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
