Мотивація як психологічна складова викладання іноземної мови студентам немовних спеціальностей
DOI:
https://doi.org/10.31548/hspedagog2019.03.084Анотація
У сучасному суспільстві, в епоху загальноєвропейських інтеграційних процесів змінюється і зростає статус іноземної мови як навчального предмету. З огляду на посилення значення іноземної мови як засобу спілкування і порозуміння у світовому співтоваристві, сучасна методика передусім спрямована на досягнення більш відчутних результатів вивчення мови. Одним із ключових елементів ефективного навчання є мотивація студентів до вивчення навчальної дисципліни. Отже метою публікації є узагальнення складових мотивації під час вивчення англійської мови. Установлено, що мотиваційний аспект має вирішальне значення для активізації всіх психологічних процесів, притаманних інтелектуальній діяльності - мислення, сприйняття інформації, розуміння та аналізу отриманих знань, засвоєння іншомовного матеріалу, розвитку діалогічного та монологічного мовлення. Виявлено причини високої мотивації студентів до діалогічного мовлення (спілкування на різні теми, велика кількість творчих завдань, що роблять заняття цікавим). З’ясовано, що створенню позитивної мотивації сприяє створення психологічного комфорту під час організації освітнього процесу (атмосфера доброзичливості на занятті; підтримка студентів, організація бесід на цікаві та сучасні теми тощо.). На основі аналізу наукової літератури можна виділити декілька підходів до викладання іноземної мови (біхевіористський, індуктивно-свідомий, пізнавальний, інтегрований). Установлено, що створенню позитивної мотивації сприяє комплексне застосування зазначених підходів, враховуючи рівень знань студентів та їх психологічні особливості).Посилання
Artemov V. A. (1969) Psykholohyia obuchenyia ynostrannіm yazіkam., M. Prosveshchenye, 279 s
Vedel H. E. (1976) Ocherk metodyky prepodavanyia nemetskoho yazika, Voronezh y Yzd-vo un-ta, 218 s.
Vereshchahyn E. M., Kostomarov V. H. (2003) Yazik i kultura: Lynhvostranovedenye v prepodavanyy russkoho yazika kak inostrannoho. 1038 s.
Esypovych K. B. (1988) Upravlenye poznavatelnoi deiatelnostiu uchashchykhsia pry yzuchenyy inostrannыkh yazikov v srednei shkole, 190 s.
Kovalev A. H. (2006) Lychnost i ee napravlennost. Psykholohyia, № 3., S.331-366.
Liakhovytskyi M. V. (1991) O nekotorikh bazysnikh katehoryiakh metodiky obuchenyia inostrannыm yazыkam. Obshchaia metodyka obuchenyia inostrannim yazikam M., S. 28 - 38.
Mykheeva N. F. (2010) Metodyka prepodavanyia inostrannikh yazikov, M. RUDN, 76 s.
Tsymbal S. V. (2009) Psykholohichni zasady vykorystannia inozemnoi movy u protsesi formuvannia maibutnikh spetsialistiv. Aktualni problemy psykholohii: Problemy psykholohii tvorchosti, T. 12., № 7., S. 296- 302
Tsymbal S. (2017) Overcoming Language Anxiety among the English Language Learners: Psycho-Pedagogical Aspect. Science and Education., № 7, S. 102 - 106
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).