Декілька слів про концепції індустріального та постіндустріального суспільств
DOI:
https://doi.org/10.31548/hspedagog2020.02.042Анотація
Друга половина ХХ століття характеризується кардинальними соціальними перетвореннями, які докорінно змінили обличчя людської цивілізації. Намагаючись зрозуміти ці масштабні зміни, філософи, історики, соціологи, економісти розробили низку оригінальних концепцій, що відтворюють внутрішню логіку суспільного прогресу та визначають його найближчі перспективи. На відміну від формаційної теорії, яка стала підґрунтям економічних вчень, деякі дослідники вважають науку і техніку основою цивілізації. В результаті розвитку цього підходу виник ряд теорій. В. Ростоу розробив модель лінійних етапів зростання, яка визначає розвиток людського суспільства як певну послідовність етапів, через які повинні пройти всі суспільства. Поняття індустріального суспільства було сформульовано Р. Ароном. Д. Белл першим описав нове суспільство – суспільство взаємних послуг. За відсутності адекватного терміну він назвав це суспільство постіндустріальним, підкресливши його відмінність від попереднього і продемонструвавши динаміку переходу від індустріального до постіндустріального суспільства. Е. Тоффлер розробив доктрину майбутньої цивілізації, яку назвав «третьою хвилею». Ця стаття має на меті дослідження концепцій індустріального та постіндустріального суспільств.
Посилання
Adorno, Th. (1968). Late Capitalism or Industrial Society? Re-trieved from https://www.marxists.org/reference/archive/adorno/1968/late-capitalism.htm
Aron, R. (1968). Eighteen lectures on Industrial Society. Littlehamp-ton Books Services Ltd; New impression edition, 264.
Bell, D. (1976). The coming of Post-Industrial Society: A Venture in Social Forecasting. Basic Books; Reis-sue edition, 616.
Bell, D. (1976). The Cultural Contradictions of Capitalism. Basic Books, 301.
Bell. D. (2020). The End of Ideology: On the Exhaustion of Political Ideas in the Fifties, with "The Resump-tion of History in the New Century". Har-vard university Press, 540.
Dahrendorf, R. (1959). Class and Class Conflict in Industrial Society. Stanford University Press, 336.
Danylova T.V. (2016). The Theory of Civilizations Through the Lens of Contemporary Humanities. Anthropo-logical Measurements of Philosophical Research, 9, 55-62.
https://doi.org/10.15802/ampr2016/72231
Danylova, T., Salata, H. (2017). Svitohliadni aspekty fenomenu liderstva: do postanovky problemy [Worldview Aspects of Leadership Phe-nomenon: Problem Statement]. Path of Science, 3(11), 3001-3005. doi 10.22178/pos.28-7
https://doi.org/10.22178/pos.28-7
Halperin, S. (2013). Devel-opment theory. Encyclopedia Britannica. Retrieved from https://www.britannica.com/topic/development-theory#ref1181036
Kerr, C., Dunlop, J.T., Harbi-son, F.H., Myers, C.A. (1960). Industrial-ism and Industrial Man: The Problem of Labor and Management in Economic Growth. Oxford University Press, 320.
Lipset, S.M. (1981). Political Man: The Social Bases of Politics. The John Hopkins University Press; Expand-ed Edition, 608.
Marcuse, H. (1991). One-Dimensional Man: Studies in the Ideolo-gy of Advanced Industrial Society. Bea-con Press, 260.
Rostow, W.W. (2008). The Stages of Economic Growth: A Non-Communist Manifesto. Cambridge Uni-versity press, 324.
Shynkaruk, L.V., Salata, H.V., Danylova, T.V. (2018). Dialogue of Cultures: E. Hall and F. Kluckhohn. Na-tional Academy of managerial Staff of Culture and Arts Herald, 3, 128-133.
https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2018.147319
Toffler, A. (1984). The Third Wave. Bantam, 560.
Touraine, A. (2012). Sociol-ogie de l'Action: Pour un Sociologie des Mouvements Sociaux. ELLIPSES, 208.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
