Походження і природа свідомості: до постановки проблеми
DOI:
https://doi.org/10.31548/hspedagog2020.02.053Анотація
Проблема походження свідомості інтригує дослідників протягом століть. Кожний мислитель своєрідно тлумачив цю проблеми, а відтак було запропоновано декілька концепцій походження свідомості. Це теологічна концепція, згідно з якою свідомість людини є Божим даром; дуалістична концепція, яка фокусується на тому, що наш розум не є тотожним нашому мозку; трудова концепція антропосоціогенезу, яка ґрунтується на тому, що матерія в своєму саморозвитку за певних умов породжує свідомість; еволюційні концепції (дарвінізм і неоламаркізм); духовний еволюціонізм П. Тейяр де Шардена; теорії поля свідомості, що інтерпретують свідомість як ідентичну полю в загальному розумінні (В. Келер. Б. Лібет), теорія електромагнітного поля свідомості; теорія єдиного поля свідомості Дж. Хагеліна; концепція єдиного інформаційного поля. Походження свідомості є однією з найскладніших загадок людського розуму через внутрішні концептуальні та теоретичні труднощі. Ми ще багато чого не знаємо про роботу мозку, про те, що лежить в основі його вищих функцій і людської свідомості. Однак, прогрес в цій області в останні роки очевидний. Свідомість неможливо пояснити, апелюючи тільки до одного напрямку наукового знання. Отже, сьогодні необхідно виробити новий міждисциплінарний підхід до створення нової теорії свідомості, яка зможе розкрити багатогранну природу людини і людства. Для подальшого розуміння феномену свідомості та її походження необхідна співпраця представників різних дисциплін, єдина платформа взаємодії всіх галузей знань. Метою статті є аналіз теорій походження і природи свідомості.
Посилання
Bedogne, V.F. (2008). Evolution of Consciousness: The Philosophy of Pierre Teilhard de Chardin and the Evolutionary Transformation Unfolding Within Us (Threshold to Meaning). Wipf & Stock Publishers, 190.
Bohm, D. (1984). Causality and Chance in Modern Physics. London: Routledge and Kegan Paul, 264.
Bucke, R.M. (2010). Cosmic Conscious-ness: A Study in the Evolution of the Hu-man Mind. Martino Publishing, 338.
Burkhardt, R. (2013). Lamarck, Evolution, and the Inheritance of Acquired Charac-ters. Genetics, 194(4), 793-805.
https://doi.org/10.1534/genetics.113.151852
Carter, B. (2010). Ralph Cudworth and the theological origins of consciousness. History of the Human Sciences, 23(3), 29-47
https://doi.org/10.1177/0952695110363354
Charman, R. (1997). The field substance of mind - a hypothesis. Network, 63, 11-13.
https://doi.org/10.1111/1468-0017.00062
Danylova, T. (2014). Approaching the East: Briefly on Japanese Value Orienta-tions. Research Revolution. International Journal of Social Science & Management, II(8), 4-7.
Danylova T. (2014). Eastern Spiritual Traditions through the Lens of Modern Scientific Worldview. Anthropological Measurements of Philosophical Re-search, 5, 95-102
https://doi.org/10.15802/ampr2014/25202
Danylova T.V. (2017). Searching for the True Self: The Way of Nondual Wisdom. Anthropological Measurements of Philo-sophical Research, 12, 7-15. doi 10.15802/ampr.v0i12.119069.
https://doi.org/10.15802/ampr.v0i12.119069
Danylova T.V. (2017). Eastern Mysticism and Timothy Leary: Human Beyond The Conventional Reality. Anthropological Measurements of Philosophical Re-search, 11, 135-142. doi 10.15802/ampr.v0i11.105498.
https://doi.org/10.15802/ampr.v0i11.105498
Darwin, C. (2018). On the Origin of Species By Means of Natural Selection. CreateSpace Independent Publishing Platform, 90.
Delio, I. (2008). Christ in Evolutuon. Orbis Books, 228
Dennett, D. D. (1993). Consciousness Explained. London: Penguin, 528.
https://doi.org/10.2307/2108259
Engels, F. (1950). The Part Played by Labor in the Transition from Ape to Man. New York: International Publishers, 23.
Flury-Kleubler, P. (2004). A Dualistic Theory of Consciousness. NewDualism. Retrieved from https://www.newdualism.org/papers/P.Flury-Kleubler/Consciousness.pdf
Hagelin, J. (1987) Is consciousness the unified field? A field theorist's perspec-tive. Modern Science and Vedic Science, 1, 29-87.
James, W. (2009). The Varieties of Religious Experience: A Study In Human Nature. CreateSpace Independent Pub-lishing Platform, 284.
https://doi.org/10.1017/CBO9781139149822
Jung, C.G. (1980). The Archetypes and The Collective Unconscious. Read, H., Fordham, M., Adler, G., McGuire, W. (Eds). Bollingen Series XX. The Collected Works of C.G. Jung. Complete Digital Edi-tion. Volume 9, Part 1. Princeton Univer-sity Press, 589. Retrieved from https://www.jungiananalysts.org.uk/wp-content/uploads/2018/07/C.-G.-Jung-Collected-Works-Volume-9i_-The-Archetypes-of-the-Collective-Unconscious.pdf.
Koch, C. (2018). What is Conscious-ness? Scientists are beginning to unrav-el a mystery that has long vexed philoso-phers. Scientific American. Retrieved from https://www.scientificamerican.com/article/what-is-consciousness/
Köhler, W. (1940). Dynamics in psychol-ogy. New York: Liveright, 158.
Libet, B. (1994). A testable field theory of mind-brain interaction. Journal of Con-sciousness Studies, 1(1), 119-126.
Lovelock, J. (2000). Gaia: A New Look at Life on Earth. Oxford University Press, 176.
Maher, M. (1908). Consciousness. The Catholic Encyclopedia. New York: Robert Appleton Company. Retrieved from http://www.newadvent.org/cathen/04274a.htm
McFadden, J. (2002), Synchronous firing and its influence on the brain's electro-magnetic fiels: evidence for an electro-magnetic field theory of consciousness. Journal of Consciousness Studies, 9(4), 23-50.
Pockett, S. (2000). The nature of con-sciousness: a hypothesis. Lincoln, Ne-braska: iUniverse, 190.
Pribram, K. (1971). Languages of the Brain: Experimental Paradoxes and Prin-ciples in Neuropsychology. CA: Brandon House, 432.
Radin, D.I., Nelson, R.D. (1989). Evi-dence for consciousness-related anoma-lies in random physical systems. Founda-tions of Physics, 19(12), 1499-1514.
https://doi.org/10.1007/BF00732509
Seager, W. (2006). The Emergence of Consciousness. Philosophic Exchange, 36(1), Article 3.
Sheldrake, R. (2002). Seven Experi-ments That Could Change the World: A Do-It-Yourself Guide to Revolutionary Science (2nd Edition with Update on Re-sults). Paris: Park Street Press, 320.
Sheldrake, R. (2009). Morphic Reso-nance: The Nature of Formative Causa-tion. Paris: Park Street Press, 352.
Sieb, R.A. (2004). The emergence of consciousness. Medical Hypotheses, 63(5), 900-904. DOI: 10.1016/j.mehy.2004.04.005.
https://doi.org/10.1016/j.mehy.2004.04.005
Singer, E. A. (2009). A Comeback for Lamarckian Evolution. MIT Technology Review. Retrieved from https://www.technologyreview.com/2009/02/04/216134/a-comeback-for-lamarckian-evolution/
Teilhard de Chardin, P. (1976). The Phenomenon of Man. Harper Perennial, 320
Zhang, X. (2011). The Emergence of Consciousness in the Quantum Uni-verse. General Physics. Cornell Universi-ty. Retrieved from https://arxiv.org/abs/1103.1651
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
