Нормативна маскулінність або чоловічий вимір гендерного питання
DOI:
https://doi.org/10.31548/hspedagog2020.03.126Анотація
В статті показано, що нормативна маскулінність, як панівний в сучасній суспільній свідомості образ «справжнього чоловіка», стала закономірним наслідком практичної реалізації просвітницьких ідеалів світського гуманізму. Згідно з ним, рушієм соціального прогресу можуть бути тільки ті чоловіки, які, завдяки своїй природній схильності до раціональності, можуть і повинні панувати над усіма проявами фемінного у найширшому значенні цього слова. Відповідно, формування чоловіка відбувалося у жорсткому гомосексуальному середовищі через протиставлення до всього жіночого та домінування над ним. Ця відверто антижіноча програма розвитку маскулінності стала вагомою перепоною не тільки на шляху соціальної самореалізації жінки, утвердження гендерної та соціальної рівності, а й призвела до відвертого гноблення тих чоловіків, що не відповідали базовим нормативним вимогам. Не менш згубною нормативна маскулінність виявилася й для «справжніх чоловіків», які у процесі постійного підтвердження своєї мужності знецінювали ті загальнолюдські якості, які, згідно з панівними просвітницькими ідеалами, традиційно вважалися жіночими. Суспільна романтизація цього уявлення, особливо в транзитивних суспільствах, може призвести як до психічних, так і до фізичних відхилень у чоловіків.
Посилання
Badenter, E. (1995). Muzhskaya suschnost [Тhe male essence]. Novosti, 304.
Danylova, T. V. (2015). The Way to the Self: The Novel "Steppenwolf" Through the Lens of Jungian Process of Individuation. Anthropological Measurements of Philosophical Research, 7, s. 28-35.
https://doi.org/10.15802/ampr2015/43391
Dworkin, Andrea. (1981). Pornography: men possessing women. Women's Press, 304.
David D. & Brannon R. (1976). The Forty-nine percent majority: The male sex role. Addison-Wesley, 338.
Fraser, Nancy. (1994) After the Family Wage: Gender Equity and the Welfare State. Political Theory, 22 (4), 591-618.
https://doi.org/10.1177/0090591794022004003
Friedan, Betty. (1998). The Second Stage. Harvard University Press, 357.
Frye, Marilyn. (2005). Oppression. Іn: Cudd, Ann E.; Andreasen, Robin O. (eds.), Feminist theory: a philosophical anthology. Oxford, UK Malden, Massachusetts: Blackwell Pub, 84-90.
Gilmore, David D. (2001). Misogyny: The Male Malady. University of Pennsylvania Press, 272.
https://doi.org/10.9783/9780812200324
Goian I. & Storozhuk S. (2018). Gender equality in the context of social relations. Cherkasy University Bulletin: Philosophy, 1, 3-16.
https://doi.org/10.31651/2076-5894-2018-1-3-16
Gegel, G. V. (2000). Fenomenologiya duha [The Phenomenology of Spirit]. Nauka, 495.
Jane, Emma Alice. (2014). Back to the kitchen, cunt': speaking the unspeakable about online misogyny. Continuum: Journal of Media & Cultural Studies, 28(4), 558-570.
https://doi.org/10.1080/10304312.2014.924479
Rousseau J. -J. (2009). Emile, or On Education. Dartmouth, 812.
Kant I. Antropologiya s pragmaticheskoy tochki zreniya [Anthropology from a Pragmatic Point of View]. Available at:: http://www.bim-bad.ru/docs/kant_anthoropology.pdf
Kis O. (2003). Modeli konstruiuvannia gendernoi identychnosti zhinky v suchasnii Ukraini [Models for the design of a woman's gender identity in the current Ukraine]. «I». Nezalezhnyi kulturolohichnyi chasopys, 27, 37-59.
Kozachenko O. (2017). Osoblyvosti reprezentatsii maskulinnykh obraziv: dyskursy suchasnykh telereklam (na prykladi Ukrainy, Rosii ta Polshchi) [Features of representations of masculine images: discourses of modern TV commercials (on the example of Ukraine, Russia and Poland)]. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia sotsiolohichna, 11, 76-87.
Martsenyuk T. O. (2015). Gender and the Nation in Ukrainian Society: Masculinities and Euromaidan 2013-2014 [Gender and Nation in Ukrainian Society: Masculinities and Euromaidan 2013-2014]. Me: gender magazine, 37(1), 4-9.
Matvienko I. Historical retrospective of gender studies [Historical retrospective of gender studies]. Scientific Journal of NULES of Ukraine. Series: Liberal Arts, 274. 69-76.
Ruban O. V. (2018). Genderno-rolove pytannia u suchasnomu ukrainskomu suspilstvi: svitohliadnyi aspekt [Gender-role issue in modern Ukrainian society: worldview aspect]. Aktualni problemy filosofii ta sotsiolohii, 23, 31-34.
Storozhuk S., Hoian I. (2018). Henderna rivnist u tranzytyvnykh suspilstvakh: problemy i perspektyvy [Gender equality in transitive societies: problems and prospects]. Scientific Journal of NULES of Ukraine. Series: Liberal Arts, 280, 18-29.
Shmeha K. M. (2016). Modeli formuvannia maskulinnoi identychnosti u Frankovykh tvorakh pro ditei [Models of formation of masculine identity in Franko's works about children]. Naukovyi visnyk Natsionalnoho universytetu bioresursiv i pryrodokorystuvannia Ukrainy. Seriia: Filolohichni nauky, 257, 171-181.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
