Проблема рефлексії у німецькій філософії ХVIII – ХІХ століть

Автор(и)

  • L. A. Chekal Національний університет біоресурсів і природокористування України image/svg+xml

DOI:

https://doi.org/10.31548/hspedagog2020.03.141

Анотація

айглибинніше і найбагатовимірніше концептуальне подання метафізичного контексту рефлексії у суб'єктивістсько-дихотомічному її розумінні отримуємо з праць німецьких класиків І. Канта та Й. Г. Фіхте. А Г. В. Ф. Гегель у своїх творах досконало розгорнув рефлексію як процес самопізнання Духа. І. Кант здійснив переворот у розумінні як процесу пізнання в цілому, так і в усвідомленні феномену рефлексії, зокрема. І. Кант був першим в історії філософії, хто помітив, що наша свідомість не є екраном чи дзеркалом, на тлі якого відбиваються образи речей навколишнього світу. А людина, що пізнає світ і себе, – не є пасивним суб'єктом-спостерігачем. Діяльність свідомості має активний, перетворюючий характер. Суб'єкт в процесі пізнання, відтворюючи картину світу, ніби підлаштовує світ під себе, надаючи йому, певною мірою, рис штучної моделі.

Посилання

Hehel H. V. Nauka lohyky. Tom 2. Moskva: Mыsl, 1971. 248 s.

Kant I. Refleksii do krytyky chystoho rozumu. Pereklad z nimetskoi: I. Burkovskyi. Kyiv: Yunivers, 2004. 464 s.

Nytsshe F. Po tu storonu dobra y zla. Knyha 2. SpB: Syryn, 1990. 416 s.

Prychepii Ye. M., Chernii A. M., Chekal L. A. Filosofiia. Pidruchnyk. Vyd. 3-tie. Kyiv: Akademvydav, 2009. 592 s.

Fykhte Y. H. Fylosofskye poyzvedenyia. Moskva: Akademycheskyi proekt, Haudeamus, 2013. 504 s.

Shopenhauэr A. Sobranye sochynenyi v piaty tomakh. Tom 1. Perevod: Yu. Y. Aikhenvalda. Moskva: Moskovskyi klub, 1992. 672 s.

Завантаження

Опубліковано

2020-12-15

Номер

Розділ

Статті