Проблема рефлексії у німецькій філософії ХVIII – ХІХ століть

Автор(и)

  • L. A. Chekal Національний університет біоресурсів і природокористування України image/svg+xml

DOI:

https://doi.org/10.31548/hspedagog2020.03.141

Анотація

айглибинніше і найбагатовимірніше концептуальне подання метафізичного контексту рефлексії у суб'єктивістсько-дихотомічному її розумінні отримуємо з праць німецьких класиків І. Канта та Й. Г. Фіхте. А Г. В. Ф. Гегель у своїх творах досконало розгорнув рефлексію як процес самопізнання Духа. І. Кант здійснив переворот у розумінні як процесу пізнання в цілому, так і в усвідомленні феномену рефлексії, зокрема. І. Кант був першим в історії філософії, хто помітив, що наша свідомість не є екраном чи дзеркалом, на тлі якого відбиваються образи речей навколишнього світу. А людина, що пізнає світ і себе, – не є пасивним суб'єктом-спостерігачем. Діяльність свідомості має активний, перетворюючий характер. Суб'єкт в процесі пізнання, відтворюючи картину світу, ніби підлаштовує світ під себе, надаючи йому, певною мірою, рис штучної моделі.

Посилання

Hehel H. V. Nauka lohyky. Tom 2. Moskva: Mыsl, 1971. 248 s.

Kant I. Refleksii do krytyky chystoho rozumu. Pereklad z nimetskoi: I. Burkovskyi. Kyiv: Yunivers, 2004. 464 s.

Nytsshe F. Po tu storonu dobra y zla. Knyha 2. SpB: Syryn, 1990. 416 s.

Prychepii Ye. M., Chernii A. M., Chekal L. A. Filosofiia. Pidruchnyk. Vyd. 3-tie. Kyiv: Akademvydav, 2009. 592 s.

Fykhte Y. H. Fylosofskye poyzvedenyia. Moskva: Akademycheskyi proekt, Haudeamus, 2013. 504 s.

Shopenhauэr A. Sobranye sochynenyi v piaty tomakh. Tom 1. Perevod: Yu. Y. Aikhenvalda. Moskva: Moskovskyi klub, 1992. 672 s.

Завантаження

Опубліковано

2020-12-15

Номер

Том 11 № 3 (2020)

Розділ

Статті

Ліцензія

Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).