Етапи організації процесу підготовки майбутніх педагогів до професійної діяльності в умовах інклюзивної освіти
DOI:
https://doi.org/10.31548/hspedagog2021.01.013Анотація
У статті окреслено актуальність впровадження інклюзивного навчання в систему освіти України успіх якої залежить від організаційно-педагогічних, соціально-психологічних та корекційно-розвивиткових шкільних умов, гнучко зорієнтованих на індивідуальні особливості кожної дитини та якісна підготовки майбутніх вчителів до професійної діяльності в умовах інклюзивної освіти. Представлено окремі аспекти професійної підготовки майбутніх педагогів у закладах вищої педагогічної освіти до роботи в умовах інклюзивної освіти. Зокрема зосереджено увагу на особливостях організації процесу підготовки майбутніх педагогів до професійної діяльності в інклюзивному середовищі закладів загальної середньої освіти, які полягають в тому, що професіоналізація студентів відбувається у формі проникнення зовнішнього (вплив освітнього середовища та учасників навчально-виховного процесу) у внутрішнє (присвоєння цінностей інклюзивної освіти і набуття відповідної компетентності), із віддаленого простору (соціальний сенс інклюзії) у наближене (особистісний смисл та досвід інклюзії). Відповідно до принципу неперервності визначено та обґрунтовано етапи організації процесу підготовки майбутніх педагогів до професійної діяльності в умовах інклюзивної освіти (мотиваційно-ціннісний, теоретико-практичний та імітаційно-рефлексивний). Оцінюючи зусилля науковців у висвітлені даної проблематики, зауважимо, що питання організації процесу професійної педагогічної підготовки вчителів до роботи в інклюзивному освітньому середовищі потребують обгрунтування відповідних педагогічних умов, що є перспективою подальшого наукового пошуку.
Посилання
Bekh I. D. (2003). Vykhovannia osobystosti (Kn. 2 : Osobystisno oriientovanyi pidkhid: naukovo-praktychni zasady). Kyiv : Lybid. [in Ukrainian].
Verbytskyi A. A. (1991). Aktyvnoe obuchenye v vysshey shkole: кontekstnыi podkhod. Moskva: Vyssh. shk. [in Russian].
Kahan M. S. (1997). Fylosofskaia teoryia tsennostei. Sankt-Peterburh : Petropolys. [in Russian].
Klyueva N. V. (2000). Tekhnologiya raboty psihologa s uchitelem. Moskva : Sfera. [in Russian].
Mamardashvyly M. (1970). Forma prevrashchyonnaya. In F. V. Konstantynov, Fylosofskaia эntsyklopedyia (T. 5 : Signal'nye sistemy - Yashty, s. 386-389). Moskva : Sovetskaya enciklopediya. [in Russian].
Prima R. M. (2012). Aksiolohichni oriientyry u profesiinii pidhotovtsi maibutnoho pedahoha-vykhovatelia. Naukovyi visnyk Chernivetskoho universytetu, 635, 171-176. [in Ukrainian].
Rubynshtein S. L. (2002). Osnovy obshchei psykholohyy. Sankt-Peterburh: Pyter. [in Russian].
Sotsyolohycheskyi slovar proekta Socium. Retrived from www.voluntary.ru/dictionary. [in Russian].
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).