Структура та компонентний аналіз етичної компетентності майбутнього перекладача

Автор(и)

  • V. A. Lashul Національний університет біоресурсів і природокористування України image/svg+xml
  • V. A. Timofeev Kyiv State College of Tourism and Hospitality , Київський державний коледж туризму та готельного господарства

DOI:

https://doi.org/10.31548/hspedagog2021.01.024

Анотація

У даній статті авторами розкривається структурно-компонентний склад етичної компетентності майбутньго перекладача. Він формується на понятті моральної свідомості, принципах професійної етики та певному наборі професійно важливих якостей. На цій основі складено психологічний механізм дії етичної компетентності перекладача, оскільки у нашому дослідженні духовний розвиток перекладача означає усвідомлення ним свого високого призначення у житті, виявлення відповідальності перед теперішніми та майбутніми поколіннями, розуміння складності природи світостворення і постійне прагнення до морального вдосконалення. Мірою духовного розвитку перекладача може бути ступінь його відповідальності за свій фізичний, психічний та соціальний розвиток, та професійно важливі якості.

Посилання

Alekseeva I.S. Professionalnyiy trening perevodchika: Uchebnoe posobie po ustnomu i pismennomu perevodu dlya perevodchikov i prepodavateley [Professional interpreter training: Interpretation and translation tutorial for translators and teachers]. M. SPb.: Izdatelstvo «Soyuz», 2003. 288 s.

Andreev O.A. Duhovnoe vozrozhdenie lichnosti cherez analiz mirovyih religiy. Ser. Psihologicheskiy praktikum [Spiritual rebirth of the individual through the analysis of world religions. Ser. Psychological workshop]. Rostov n/D.: Feniks, 2003. 320 s.

Ziaziun I. A. Pedahohichna maisternist [Pedagogical skills], [Elektronnyi resurs]. Rezhym dostupu: [http://www.twirpx.com/file/147648].

Lozovyi V. O. Etyka : navch. Posib. [Ethics: textbook]. Kyiv : Yurinkom Inter, 2005. 224 s.

Mishatkina T.V. Pedagogicheskaya etika: Ucheb. posobie / Seriya «Vyisshee obrazovanie» [Pedagogical ethics: Textbook. manual / Higher Education Series]. Rostov n/D: Feniks; Mn.: TetraSistems, 2004. 304 s.

Bowman J. (1998). The professional edge. Washington D. C: International City : County Management Association,. P. 159–164.

Ianinska S. (2003). Professionalism, Ethics, and Welfare Reform: The Importance of Ethical Competence. Midwest Research to Practice Conference in Adult, Continuing, and Community Education, – http://www.alumni-osu.org

McDowell, B. (2015). Ethics and excuses: The crisis in Professional responsibility. Westposrt, CT: Quorum Books, 2000 p.

Velasquez M. G. (2010). Business ethics: Concepts and cases. Upper Saddle River, NJ: Prentice Hall, 2002 p.

Wilkins D. (1995). Redefining the “professional” in professional ethics: An interdisciplinary approach to teaching professionalism. Law and contemporary problems, № 58. P. 241-258.

http://www.cyracom.org/Default.aspx?Pageld=204

Завантаження

Опубліковано

2021-06-10

Номер

Том 12 № 1 (2021)

Розділ

Статті

Ліцензія

Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).