Особливості міжособистісної комунікації і соціальної поведінки (на прикладі мотиву афіліації)
DOI:
https://doi.org/10.31548/hspedagog2021.01.043Анотація
У роботі презентовано власне бачення мотиву афіліації як складний психологічний процес, у якому вибудовується поведінка дій та пропагуються різновиди міжособистісної комунікації. Виявлено особливості комунікативної поведінки в історичній ретроспективі на матеріалі традиційного студентського гімну, знаного у всьому світі; з’ясовано як відбувалась вербалізація емоцій та кодування чуттів у студентському середовищі раннього і пізнього середньовіччя. У статті піднімаються питання загальнолюдських цінностей, особистісного ставлення до партнера у процесі спілкування, ґречності і галантності. Досліджено за допомогою яких ефектів досягається підсилення виразності поетичних образів. У аналізованому тексті радість презентує найвищий рівень інтенсивності емоцій, вона є джерелом формування чуттів, тобто кодовим знаком, який допомагає розшифрувати контекст системи цінностей доби. Авторська концепція демонструє складне і багатоаспектне явище – продукт комунікативної діяльності, орієнтований на сучасного читача.
Посилання
Batsevych, F. S. (2004). Osnovy komunikatyvnoi linhvistyky [Fundamentals of communicative linguistics]. Кyiv: Vydavnychyi tsentr «Akademiia». 344 s.
Vakulyk, I. I. (2011). Dzherela pokhodzhennia kultu starovynnoi studentskoi pisni [Sources of the origin of the cult of ancient student songs]. Studia Linguistica. Vyp. 5. P. 64–70.
Kashanskyi, A. V, Mahomedov, M. A., Nedosekyn, A. O. (2011). Tryalektyka Unyversuma [Trialectics of the Universe]. Available at: http://www.trinitas.ru/rus/doc/0226/002a/02261106.htm
Klaus, H. (1967). Syla slova. Hnoseolohycheskyi y prahmatycheskyyi analyz yazika [The power of words. Epistemological and pragmatic analysis of language]. Moscow: Progress. 216 s.
Kunytsyna, V. N., Kazarynova, N. V., Poholsha, V. M. (2001). Mezhlychnostnoe obshchenye [Interpersonal communication]. St. Petersburg: Pyter. 544 s.
Bohoslovkoho, V. V, Stepanova, A. A., Vynohradova A. D. (1981). Obshchaia psykholohyia [General psychology]. Moscow: Prosveshchenye. 383 s.
Pocheptsov, H. H. (2006). Teryia kommunykatsyi [Theory of communication]. Moscow: Refl-buk; Кyiv: Vakler. 656 s.
Selivanova, O. O. (2010). Linhvistychna entsyklopediia [Linguistic encyclopedia]. Poltava: Dovkillia-K. 844 s.
Selivanova, O. O. (2011). Osnovy teorii komunikatsii [Fundamentals of communication theory]. Cherkasy: Vyd-vo Chabanenko Yu. A. 350 s.
Selivanova, O. O. (2012). Svit svidomosti u movi [The world of consciousness in language]. Cherkasy: Iu. Chabanenko. 488 s.
Tsyhulska, T. F. (2000). Zahalna ta prykladna psykholohiia [General and applied psychology]. Кyiv: Naukova dumka. 191 s.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
