Між біблією та античною філософією: особливості становлення християнських уявлень про людину

Автор(и)

  • A. V. Laputko Національний медичний університет імені О. О. Богомольця , Національний медичний університет імені О. О. Богомольця

DOI:

https://doi.org/10.31548/hspedagog2021.01.104

Анотація

У статті розглядаються передумови формування християнських уявлень про людину. Акцент робиться на тому, що вчення про людину ніколи не було окремою проблемою теології, і, отже, формувалось паралельно і в рамках основних положень християнства. Автор акцентує увагу на суперечливості в розумінні походження уявлень людини між традиційними галузями християнства. В цілому, залишаючись на спільних позиціях, кожна конфесія визначає власне фундаментальне джерело походження антропологічних ідей, не беручи до уваги складний і суперечливий шлях взаємопроникнення ідей давньогрецької філософії та християнства. Автор показує шлях формування основних антропологічних уявлень від понять Старого Завіту до Нового Завіту, які отримують своє остаточне оформлення лише у працях апологетів християнства, вихованих логікою та культурою мислення античної філософії. Таким чином, зародження нової світоглядної антропологічної парадигми, яка залишається однією з найпопулярніших і дискурсивних у сучасному світі, відбувається в рамках діалогу між давньогрецькою філософською думкою та старозавітними ідеями.

Посилання

Dunn J. D. G. (1998) The Theology of Paul the Apostle. Wm. B. Eerdmans Publishing Co.255 Jefferson Ave. S.E., Grand Rapids, Michigan. Retrieved from http://www.scribd.com/doc/128758258/James-D-G-Dunn-The-Theology-of-Paul-the-Apostle.

Antiseri D. i Reale Dzh. (2001) Zapadnaja filosofija ot istokov do nashih dnej. Antichnost' i Srednevekov'e. V perevode i pod redakciej S. A. Mal'cevoj. SPb.: Pnevma.

Areopagit Dionisij. (1893) O nebesnoj ierarhii. Perevod s grecheskogo. Retrieved from http://www.magister.msk.ru/library/bible/comment/areopag/areopag.htm.

Bychko B. I. (2003) Katolytskyi filosofskyi antropolohizm. Istoryko-filosofskyi analiz. Avtoreferat dysertatsii na zdobuttia naukovoho stupenia doktora filosofskykh nauk. Dnipropetrovsk.

Havryliuk T. V. (2015) Khrystyianska antropolohiia v yii suchasnykh transformatsiiakh: dys. dokt. filos. nauk: Kyiv: Instytut filosofii imeni HS Skovorody NAN Ukrainy.

Damaskin Ioan sv. (1992) Tochnoe izlozhenie pravoslavnoj very. Moskva. Retrieved from http://www.orthlib.ru/John_of_Damascus/vera2_12.html

Ispovednik Maksim (1992) Chetyre sotni glav o ljubvi. Izvlechenie iz Dobrotoljubija t. 3, izdanie Svjato-Troickoj Sergievoj Lavry. Retrieved from http://www.xpa-spb.ru/libr/_Maksim-Ispovednik/chetyre-sotni-o-lyubvi.html

Karfikova L. (2012) Svjatitel' Grigorij Nisskij. Beskonechnost' Boga i beskonechnyj put' k Nemu cheloveka. [Per. s cheshskogo] K.: DUH І LІTERA

Kern K. (1950) Antropologija sv. Grigorija Palamy. Parizh: YMCA-Press.

Nisskij G. (2002) Svjatitel'. Ob ustroenii cheloveka. Retrieved from http://www.platonizm.ru/content/grigoriy-nisskiy-ob-ustroenii-cheloveka

Origen. (2001) O nachalah. Misticheskoe bogoslovie Vostochnoj Cekrvi: Per. s drevnegrech. M.: OOO «Izdatel'stvo AST». Har'kov «Folio».

Sokolov V. V. (1979) Srednevekovaja filosofija. Moskva

Tertullian. (2006) O svidetel'stve dushi. Retrieved from http://sbiblio.com/biblio/archive/tertullian_o/

Chornomorets Yu. P. (2010) Vizantiiskyi neoplatonizm vid Dionisiia do Hennadiia Skholariia. K.: Dukh i Litera.

Jannaras H. (2005) Hajdegger i Areopagit, ili o nepoznavaemosti Boga. Izbrannoe: Lichnost' i Jeros [sost., posl., red. A. Kyrlezhev; per. s novogrech. G. Vdovinoj].

Завантаження

Опубліковано

2021-06-10

Номер

Том 12 № 1 (2021)

Розділ

Статті

Ліцензія

Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).