Критика Івана Проханова московського цезаропапізму
DOI:
https://doi.org/10.31548/hspedagog2021.01.119Анотація
У статті здійснено аналіз соціально-політичного богослов’я Івана Проханова як визначного російського релігійно-суспільного діяча початку ХХ ст., голови Всеросійського Союзу Євангельських Християн. Досліджено його критику цезаропапістської структури в російських державно-церковних відносинах імперського періоду. Доведено, що Іван Проханов гостро викривав негативні прояви цезаропапізму, а насамперед опір Російської православної церкви до конструктивного реформування згідно з християнськими євангельськими цінностями. Зіставлено позиції щодо церковно-релігійного життя євангельського богослова Івана Проханова та обер-прокурора Священного синоду Константина Побєдоносцева – очільника реакційного спротиву будь-яким змінам, ідеолога контрреформ Олександра ІІІ. У різкій критиці цезаропапізму він опирався на християнське вчення про людину і суспільство, вважав, що правовою передумовою подолання його негативних наслідків є відокремлення церкви від держави, а для набуття духовної свободи – необхідність євангелічного пробудження російського православного народу.
Посилання
Аvgustin (1998). О Grade Bozhiem. Т. 4. Кnihi XIV-XXII. Sankt-Peterburg-Кiev: Аletea.
Bernard Klervosskii (2009). О liubvi k Bogu. O Blagodati i svobodnom vybore / Pod hedaktsyiei Y. А. Ramasheva. Sankt-Peterburg: Izd-vo Russkoi khristianskoi gumanitarnoi akademii.
Honcharenko D. I. (2019). Коntseptsia «Symfonii» Tserkvy ta derzhavy iak pidgruntia pravoslavnoho tsezaropapizmu. Visnyk Cherkas’koho universytetu. Seria «Filosofia». № 1. S. 99–106.
Kyrlezhev А. I. (2009). Fenomen «Pravoslavnoi ideologii» // Voprosy religii i religiovedenia. Vypusk 1. Chast’ 4. S.485-500.
Маt’ Маria (Skobtsova) (2002). Tipy religioznoi zhizni. Izdanie 2-е, ispravlennoe. Моskva.
Mitrokhin N. (2006). Ruskaia pravoslavnaia tserkov’: sovremennoie sostoianiei i aktual’nyie problemy. Моskva: Novoe literaturnoie obozreniie.
Nikitin F. N. (2007). Retseptsyia sovremennym ievangel’skim soobshchestvom 150-letia I. S. Prokhanova. Моlodoi uchenyi. Каzan’.
Prokhanov I. S. (1992). V kotle Rossii. 1869-1933. Аvtobiografia I. S. Prokhanova. Vsemirnyi Soiuz Ievangel’skijh khristian.
Prokhanov I. S. (2009). Novaia ili Ievangel’skaia zhyzn’. Тоm ІІ. Khristianskii tsentr «Logos».
Prokhanov I. S. (2009). Raduites’ v Gospode! Тоm І. Моskva: Khristianskii tsentr «Logos».
Skirbek G., Gilie N. (2000). Istoriia filosofii: Ucheb. pos. Моskva: VLADOS.
Soloviev V. S. (1989). Soch. v dvukh tomakh. Т 1. Folosofskaia publitsystika. Моskva: «Pravda».
Florovskii G. (1983). Puti russkoho bogoslovia. Paris, YMCA-PRESS.
Khristianskii sotsyalizm (1991). Spory o sud’bakh Rossii. Novosibirsk: Nauka.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
