Розвиток цифрової компетентності студентів засобами Microsoft 365
DOI:
https://doi.org/10.31548/hspedagog15(2).2024.24-33Анотація
Стрімкий розвиток технологій, їх інтеграція у різні сфери життєдіяльності спонукає ще зі студентської лави формувати як цифрову компетентність, так і особистісні навички у здобувачів освіти, оскільки це є важливою характеристикою для усіх учасників сучасного цифрового суспільства. Сьогодні від рівня сформованості цифрової компетентності, зокрема навичок цифрової комунікації, співпраці та взаємодії у майбутніх фахівців під час навчання в закладі вищої освіти залежить їх успішне працевлаштування та розвиток кар’єри в майбутньому. У поданій статті проаналізовано зміст навчальних дисциплін програми підготовки майбутніх фахівців в університетах, у процесі вивчення яких можуть бути сформовані навички цифрової компетентності. На прикладі одного з компонентів навичок цифрової комунікації, співпраці та взаємодії продемонстровано етапи формування, індикатори для різних рівнів сформованості, зміст та приклади подання навчальних матеріалів. Запропоновано підхід до формування та розвитку навичок з цифрової комунікації, співпраці та взаємодії у межах вивчення відповідного змістового модуля «Сервіси Microsoft 365 для цифрової комунікації, співпраці та взаємодії» та виконання індивідуальних та колективних завдань під час лабораторних робіт в межах вивчення навчальної дисциплін «Економічна інформатика» та «Інформаційні технології». Наведено результати експериментального дослідження досягнення рівнів сформованості з цифрової комунікації, співпраці та взаємодії, як складової цифрової компетентності майбутніх фахівців. Здійснено статистичний аналіз результатів експериментального дослідження та доведено їх значущість.
Посилання
Jisc. (n.d.). Building Digital Capability. Retrieved from https://www.jisc.ac.uk/rd/projects/building-digital-capability
DigCompUA for Citizens 2.1. (2021). Опис рамки цифрової компетент-ності для громадян України. Retrieved from https://osvita.diia.gov.ua/korysni-posylannya?category=digital-competence-framework
Bejaković, P., & Mrnjavac, Ž. (2020). The importance of digital literacy on the labour market. Employee Relations, 42(4), 921-932. doi:10.1108/ER-07-2019-0274
Midtlund, A., Instefjord, E. J., & Lazareva, A. (2021). Digital communication and collaboration in lower secondary school. Nordic Journal of Digital Literacy, (16)2, 65–76. doi:10.18261/issn.1891-943x-2021-02-03
Hatlevik, O., Throndsen, I., & Loi, M. (2015). Kartlegging av digitale ferdigheter. In O. E. Hatlevik & I. Throndsen (Eds.), Læring av IKT. Elevenes digitale ferdigheter og bruk av IKT i ICILS 2013 (pp. 49–78). doi:10.18261/9788215025902-2015
Tanaka, K. (2023). What hinders digital communication? Evidence from foreign firms in Japan. Japan and the World Economy, 66(2023), 101190. doi:10.1016/j.japwor.2023.101190
DeFilippis, E., Impink, S.M., Singell, M., Polzer, J.T., & Sadun, R. (2022). The impact of COVID-19 on digital communication patterns. Humanities and Social Sciences Communications 9(180). doi:10.1057/s41599-022-01190-9
Adomako, S., Nguyen, N.P. (2023). Digitalization, inter-organizational collaboration, and technology transfer. The Journal of Technology Transfer. doi:10.1007/s10961-023-10031-z
Johler, M. (2022). Collaboration and communication in blended learning environments. Frontiers in Education(7). doi: 10.3389/feduc.2022.980445
Erstad, O. (2010). Educating the digital generation. Nordic Journal of Digital Literacy, 5(1), 56–72. doi:10.18261/ISSN1891-943X-2010-01-05
Deschênes, A-A. (2024). Digital literacy, the use of collaborative technologies, and perceived social proximity in a hybrid work environment: Technology as a social binder. Computers in Human Behavior Reports(13), 100351. doi:10.1016/j.chbr.2023.100351
Nguyen, M. H., Gruber, J., Marler, W., Hunsaker, A., Fuchs, J., & Hargittai, E. (2022). Staying connected while physically apart: Digital communication when face-to-face interactions are limited. New Media & Society, 24(9), 2046-2067. doi:10.1177/1461444820985442
Suprianto, S. (2018). Perancangan E-Learning Menggunakan Office 365 Dalam Proses Belajar Mengajar. Seminar Nasional Royal (SENAR), 1(1), 381 – 386. Retrieved from https://jurnal.stmikroyal.ac.id/index.php/senar/
Zuraini, Misnawati & Nofriati, E. (2021, November). Empowering Speaking Skill Through Microsoft Office 365 As A Learning Medium During a Pandemic Covid 19. Poster session presented at the Proceedings of the 1st International Conference on Research in Social Sciences and Humanities (ICoRSH 2020), Banten .
Глазунова, О. Г., Корольчук, В. І., Волошина, Т. В., & Саяпіна, Т. П. (2023). Оцінювання Microsoft Teams як інструменту для синхронної взаємодії під час дистанційного та гібридного навчання. Електронне наукове фахове видання “Від-крите освітнє е-середовище сучасного уні-верситету”, (14)2023, 1–11. doi:10.28925/2414-0325.2023.141
Mehta, J., Yates, T., Smith, P., Henderson, D., Winteringham, G., Burns, A. (2020). Rapid implementation of Microsoft Teams in response to COVID-19: one acute healthcare organisation's experience. BMJ Health Care Inform 27(3), 100209. doi:10.1136/bmjhci-2020-100209
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
