Змістові аспекти програм підготовки перекладу в університетах ки-таю
DOI:
https://doi.org/10.31548/hspedagog15(2).2024.183-188Анотація
Статтю присвячено проблемі підготовки перекладачів у закладах вищої освіти Китайської Народної Республіки. Програми підготовки перекладачів пропонують політехнічні, загальноосвітні та мовні університети. Констатовано, що у Китаї навчання перекладу на рівні магістратури ведеться не тільки в мовних вузах, а й у галузевих університетах. Розглянуто систему вимог до змісту бакалаврських і магістерських програм. Встановлено, що підготовка перекладачів у бакалавраті складається з двох етапів: базовий і етап професійного навчання. Програми підготовки перекладачів мають однакову структуру на обох етапах, але відрізняються за змістовим наповненням структурних компонентів, якими є такі: теорія, письмовий переклад, усний переклад, інструменти перекладача, культурна грамотність. Виокремлено основні компетентності, необхідні для здобуття ступеня магістра за фахом перекладу: мовна компетентність, перекладацька компетентність, компетентність міжкультурної комунікації, компетентність набуття енциклопедичних знань, компетентність роботи в команді. На базовому етапі основна увага приділяється формуванню у студентів академічного стилю і правильних методів навчання, розвитку базових білінгвальних навичок. На етапі професійної освіти основна увага приділяється розвитку у студентів практичних навичок усного та письмового перекладу. У результаті професійної перекладацької підготовки фахівець з перекладу повинен уміти перекладати тексти різних жанрів, професійно використовуючи принципи та прийоми перекладу; вміти перекладати китайською мовою тексти в різних галузях, таких як політика, економіка, автомобілебудування, бізнес, медицина, а також вміти перекладати іноземними мовами тексти в суміжних областях. Визначено, що для більш повного задоволення актуальних потреб суспільства у кваліфікованих перекладачах, університети створюють професійні курси на науковій основі. Такими курсами є, зокрема, технічний переклад, інструменти перекладача, культурологічні курси.
Посилання
Dai, L. (2020) Exploring the Connectivity between Undergraduate Translation Education and Translation Accreditation Test. 6th International Con-ference on Social Science and Higher Ed-ucation (ICSSHE 2020). Advances in So-cial Science, Education and Humanities Research, volume 505, 285-289.
Tao, Y. (2016). Translator training and education in China: past, pre-sent and prospects. The Interpreter and Translator Trainer, 2016, № 2, 204-223.
Xu, J. (2005). Training Translators in China. Meta, 50 (1), 231–249. URL: https://doi.org/10.7202/010671ar
Zhu, C. W., & Yang, Z. T. (2019). Integrating CATTI with BTI Edu-cation: SISU’s Model for Reforming the BTI Program. Chinese Translators Journal, 40, 75-81.
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
