Змістові аспекти підготовки майбутніх фахівців із соціальної роботи до формування резильєнтності сімей
DOI:
https://doi.org/10.31548/hspedagog13(4).2022.54-59Анотація
У статті розкрито необхідність підготовки майбутніх фахівців із соціальної роботи до формування здатності сімей до відновлення у складних життєвих обставинах. Доведено, для того, щоб сім’я могла ефективно вирішувати проблеми, активізувала свої потенційні здатності, задіювала усі можливі ресурси для подолання труднощів, вона повинна мати високий рівень резильєнтності, який забезпечують розвинені комунікаційні, емпатійні та організаційні навички, партнерський тип відносин, здатність до навчання та розвитку, позитивне налаштування та стресостійкість. Обгрунтовано, що основними здатностями, якими повинен володіти фахівець із соціальної роботи, задля розвитку резильєнтності сімей є такі: організовувати та проводити прийом звернень і повідомлень про сім’ї, які потрапили у складні життєві обставини та потребують соціальної допомоги; оперативно вирішувати кризові ситуації і вживати заходи адекватні ситуації; організовувати інформування громад щодо сімейних цінностей, сімейних форм виховання; надавати допомогу соціально неадаптованим сім’ям у набутті навичок відповідального батьківства та пошуку власних ресурсів для самостійного розв’язання життєвих проблем сім’ї; визначати та оцінювати індивідуальні потреби відповідно до ресурсів сім’ї з ознаками складних життєвих обставин; надавати інформацію та консультації сім’ям, які потрапили у СЖО, з питань чинного законодавства, соціального захисту і забезпечення їх прав та інтересів; розробляти та аргументувати шляхи подолання соціальних проблем та СЖО сім’єю, обирати ефективні методи їх вирішення; складати індивідуальний план подолання СЖО сім’єю; організовувати та здійснювати соціальний супровід прийомних сімей, ДБСТ та інших форм сімейного виховання; здійснювати заходи соціальної підтримки сімей, спрямованих на подолання або мінімізацію СЖО; володіти елементами психолого-педагогічної підтримки для розвитку здібностей особи, дитини у вирішенні проблем, подоланні стресів, реабілітації, самостійності в процесі подолання чи мінімізації СЖО; стимулювання соціальної активності та здійснення самодопомоги на задоволення життєвих потреб сімей, які перебувають у СЖО.Посилання
Lazos H. P. (2018) Rezilientnist: kontseptualizatsiia poniat, ohliad suchasnykh doslidzhen [Resilience: conceptualization of concepts, review of modern research]. Aktualni problemy psykholohii. Tom 3. Vyp. 14. 26– 64.
Pro zatverdzhennia profesiinoho standartu «Fakhivets iz sotsialnoi roboty» [On the approval of the professional standard "Specialist in social work"]. Nakaz Minekonomiky vid 20.06.2020 №1179. URL: https://www.me.gov.ua/Files/GetFile?lang=uk-UA&fileId=bcfc03e8-f801-44e7-835c-17bc19a68f70
Hyesook Keum, Yeonghee Shin, Hyeyoung Kim (2016). Development of Prediction Model for Depression among Parents with Disabled Children: Based on the Mediation Effect of Social Supports and Family Resilience. Journal of the Korea Academia-Industrial cooperation Society. Vol. 17, No. 2 pp. 171-178 (http://kumel.medlib.dsmc.or.kr/handle/2015.oak/33355
Mina Park, Eun Kyoung Сhoi, Chuhl Joo Lyu, Jung WooHan, Seung Min Hahn (2022). Dyadic profiles of family resilience among patients with first-episode stroke: A longitudinal study of the first 6 months after stroke. Journal of Clinical Nursing. Volume 56, February 2022. https://doi.org/10.1016/j.ejon.2021.102078
Ramadhana, Maulana Rezi (2020). Data set on emotional reaction and family resilience during COVID-19 isolation period among Indonesia families. Mendeley Data, V2, doi: 10.17632/srzztj733v.2 (https://data.mendeley.com/datasets/srzztj733v/2)
Gumiandari, S., & Nafi’a, I. (2020). Mubadalah as an Islamic Moderating erspective between Gender and Patriarchal Regimes in Building Family Resilience. JURNAL PENELITIAN, 17(2), 107-116. https://doi.org/10.28918/jupe.v17i2.2970
Matos, L.A., Leal, E.M.R., Pontes, F.A.R. et al. Poverty and family resilience in Belém-Pará. Psicol. Refl. Crít. 34, 12 (2021). https://doi.org/10.1186/s41155-021-00176-x
Alard Esther (2016) The relationship between family resilience and academic performance of learners in the phase of middle childhood http://etd.uwc.ac.za/xmlui/handle/11394/5243
Leonor María Cirera Iribarne, Carmen María Salvador Ferrer (2018). URL: http://repositorio.ual.es/handle/10835/6829
Fuentes-Peláez, Núria; Balsells, M. Àngels; Fernández, Josefina; Vaquero Tió, Eduard; Amorós, Pere. (2014) . The social support in kinship foster care: a way to enhance resilience. Child & Family Social Work. sep. https://doi.org/10.1111/cfs.12182.
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).