Психоемоційний стан жінок в період вагітності
DOI:
https://doi.org/10.31548/hspedagog14(2).2023.139-143Анотація
Психічний стан жінок у період вагітності змінюється, що доведено низкою наукових досліджень. У сучасному світі фахівці все частіше пов'язують проблеми зі здоров'ям та психологічний стан людини. Дійсно, емоційний фон безпосередньо впливає на гормональний фон, а за наявності в крові гормонів стресу жоден орган або система органів не може правильно функціонувати. Існують два полярні погляди: одні вважають, що під час вагітності жінки відчувають емоційний підйом, почуття щастя, підвищення активності, інші ж навпаки говорять про емоційне зниження, депресивні прояви, втому, тривогу. Обидві ці погляди є вірними. Якщо це так, то виникає питання про те, які фактори впливають на емоційний стан жінки у цей період. У статті висвітлено взаємозв'язок психологічних процесів, що супроводжують фізіологічні зміни в організмі вагітної. Адже вагітність є станом функціональної напруги всіх систем та органів жінки. Безумовно, підвищена напруга знаходить свій відбиток і в психологічному стані вагітної. З точки зору психології, протягом вагітності у жінки відбуваються певні послідовні психологічні зміни – ухвалення рішення про збереження вагітності, період вагітності до ворушіння плода, період після початку ворушіння, допологовий період та пологи.
Посилання
Krushelʹnytsʹka I. V.(2019) Stres yak chynnyk vplyvu na osoblyvosti emotsiynykh staniv u vahitnykh zhinok.[Stress as a factor influencing the features of emotional states in pregnant women] Mizhnarodna naukovo-praktychna konferentsiya: Osobystistʹ. Stosunky. Rozvytok. Mizhdystsyplinarnyy aspekt. tezy dop., 3-5 chervnya, 2019 r., Lʹviv/ Ukrayinsʹkyy Katolytsʹkyy Universytet, Lʹviv. S. 114-118.
Syusyuka V. H. (2019) Otsinyuvannya vplyvu psykholohichnoho stanu zhinok pid chas vahitnosti na rivenʹ prolaktynu.[Evaluation of the influence of the psychological state of women during pregnancy on the level of prolactin] Zdorovʺya zhinky No5 (91) . S.94-97.
Aatsinki A. K, Keskitalo A., Laitinen V., et al.(2020) Maternal prenatal psychological distress and hair cortisol levels associate with infant fecal microbiota composition at 2,5 months of age. Psychoneuroendocrinology. 119: 104754. DOI:10.1016/j.psyneuen.2020.104754
Davidson J. R. T. (2021) Pharmacotherapy of generalized anxiety disorder. J. Clin. Psychiatry. Vol. 62. P. 46–50.
Fricchione G. (2021) Generalized anxiety disorder. New Engl. J. Med. Vol. 351. №7. P. 675–682.
Ross L.E., Murray B.J., Steiner M. (2022) Sleep and perinatal mood disorders: a critical review. J. Psychiatry Neurosci. Vol. 30. № 4. Р. 247–256.
Soares C. N., Steiner M. (2019) Perinatal depression: searching for specific tools for a closer look at this window. J. Clin. Psychiatry. Vol. 70. № 9. P. 1317–1318.
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
