Сутнісні риси та причини масштабування феномену прекарності

Автор(и)

  • I. Oliinyk , Borys Grinchenko Kyiv University

DOI:

https://doi.org/10.31548/hspedagog14(2).2023.188-198

Анотація

У статті розкривається сутність прекарності як соціального явища і обґрунтовуються причини поширення цього феномену. Розглянуто класичний підхід, що базується на взаємозв’язку виникнення прекарності з економічними і соціальними трансформаціями, глобалізацією, кризовими явищами і неочікуваними викликами сучасного суспільства. В рамках дослідження прекарності переосмислено поняття габітусу П. Бурдьє, яке розуміється як соціально-економічна позиція щодо праці як одного з аспектів стилю життя. Обгрунтовано ідею «прекарного габітусу», який не тільки уможливлює «нормалізацію» прекаріату в суспільній свідомості, але й сприяє зміні загальних уявлень людей щодо праці та зайнятості загалом.

Посилання

Amelicheva, L. P. (2020). Teoretychni ta aksiolohichni zasady pravovoho rehulyuvannya hidnoyi pratsi v suchasnykh umovakh derzhavotvorennya. Vinnytsya, TOV «Tvory» (In Ukrainian)

Babenko, S. (2012). Sotsialʹne spryynyattya zhyttyevoho uspikhu: sotsiokulʹturna proektsiya sotsialnykh nerivnostey. V.N. Karazin Bulletin of Kharkiv National University, No. 999, Issue 30: 99-107. http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKhISD_2012_999_30_20 (In Ukrainian)

Bourdieu, P. (1996). Distinction. A Social Critique of the Judgement of Taste. Cambridge, Massachusetts:

Bourdieu, P.(1998). Le precarite est aujourd’hui partour (Precariousness is Everywhere Novadays, pp.96–102.) In: Contre-feux. Paris. (In French).

Bourdieu, P. (2005). Habitus (p. 43–49). In: J. Hillier (ed.), E. Rooksboy (ed.). Habitus: A Sense of Place. Surrey, England, Burlington, USA: Ashgate.

Bourdieu, P. (2007) O simvolicheskoi vlasti. (Transl. from Franch). In: Sociologia socialnogo prostranstva. Moscow-St. Petersburg, Aleteja (In Russian).

EU – number of freelancers grows by 24% in 7 years (2016, June, 10). SIA (Staffing Industry Analists). https://www2.staffingindustry.com/eng/Editorial/Daily-News/EU-Number-of-freelancers-grows-by-24-in-7-years-38211

Florida,R. (2018) Homo creativus. Yak novyi klas zavoyovuje svit. Кyiv, Nasch format. (In Ukrainian)

Harvard University Press.

Hornyak, Tim (2020). How Japan switched to flexible working arrangements. Regus. https://cutt.ly/6ymvvLt

Hulevych, O. (2010). Transformatsiya zaynyatosti u sferi posluh pid vplyvom rozvytku informatsiynykh tekhnolohiy. Ukraina: aspekty pratsi. № 2: 10-15 (In Ukrainian)

Huzar, U. YE., Lutsyk, M. V. (2013). Nestandartni formy zaynyatosti v umovakh rozvytku postindustrialʹnoho suspilʹstva. Sotsialʹno-ekonomichni problemy suchasnoho periodu Ukrayiny. Problemy intehratsiyi Ukrayiny u svitovyy finansovyy prostir. Issue 1 (99): 467-476 (In Ukrainian)

Kolot, A. M. (2014). Transformatsiya instituta zanyatosti kak sostavlyayushchaya global'nykh izmeneniy v sotsial'no-trudovoy sfere: fenomen prekarizatsii. Rynok pratsí ta zaynyatíst' naselennya. № 2: 3-6. (In Russian)

Kutsay, N. S., Roshkevych, V. F. (2011). Dystantsiyna robota yak innovatsiynyy napryam motyvatsiyi pratsi: perspektyvy vprovadzhennya v Ukrayini. Ekonomichnyy prostir. № 47: 224-231 (In Ukrainian)

Morris, J. (2012). Unruly Entrepreneurs: Russian Worker Responses to Insecure Formal Employment. Global Labour Journal. 3(2): 217–236. https://doi.org/10.15173/glj.v3i2.1120

Motorna, I. (2008). Dystantsiyna zaynyatistʹ v umovakh hlobalizatsiyi ekonomiky ta sotsialʹno-ekonomichni vyhody vid yiyi vykorystannya. Ukraina: aspekty pratsi, № 3: 6-12 (In Ukrainian)

Muradyan, О. (2014). A conceptual framework for the sociological study of the life strategies. V.N. Karazin Bulletin of Kharkiv National University, No. 1122: 18-23. https://periodicals.karazin.ua/ssms/article/view/1525/1272 (In Ukrainian)

Pink, D. (2001). Free Agent Nation: How America’s New Indededent Workers Are Transforming the Way We Live. New York: Warner Books.

Savage, M. (2013). A New Model of Social Class? Findings from the BBC’s Great British Class Survey Experiment. Sociology. 2 (47), 219–250.

Schulika, A.A. (2019). Mihranty v suchasnomu prekariati: politychni osoblyvosti mizhhrupovoyi vzayemodiyi. Politicus. Issue 2, 17-21. https://doi.org/10.24195/2414-9616-2019-2-17-21 (In Ukrainian)

Shkaratan O.I., Karacharovsky, V.V., Gasyukova, E.N. (2015). Precariat: Theory and Empirical Analysis (Based on Surveys in Russia, 1994-2013). SocIs. 12, 99-110 (In Russian)

Souza, J. (2007). The Secularity of the Peripheral Social Inequality (p. 9–35). In: J. Souza (ed.), V. Sinder (ed.) Imagining Brazil. Plymouth, UK: Lexington Books, 2007.

Standing, G. (2011). The Precariat: The New Dangerous Class. London and New York, Bloomsbury Academic.

Zhmerenetskyi, Oleksiy (2018, July, 07). Ekonomichna nerivnist: chomu ekonomichnyy rozvytok krayiny ne zavzhdy oznachaye dobrobut hromadyan. Kyiv International Economic Forum https://cutt.ly/zymvf7v (In Ukrainian)

Завантаження

Номер

Том 14 № 2 (2023)

Розділ

Статті

Ліцензія

Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).