Експлікація соціокультурної ситуації крізь призму травми
DOI:
https://doi.org/10.31548/hspedagog14(2).2023.199-210Анотація
Стаття присвячена дослідженню соціальних наслідків психічної травми на індивідуальному та колективному рівнях та виявленню наслідків перетворення травми на інструмент соціального дослідження та впливу. У процесі дослідження показано, що в сучасному інтелектуальному дискурсі, під психічною травмою, розуміють рану, що викликана певною катастрофічною подією й здатна впливати не тільки на безпосередніх жертв, а й на великі соціальні групи чи навіть усе суспільство. Травма руйнує усталені уявлення людини чи групи людей про світ та власну позицію в ньому, хоча й проявляється по-різному. На індивідуальному рівні травма може проявлятися через апатію, яка руйнує волю, самовпевненість, а з ними й особистісну ідентичність, відчай, який підриває уявлення про себе чи дезінтеграцію, що може викликати різноманітні асоціальні наслідки (алкоголізм, наркоманію тощо). Не менш загрозливі для спільноти й колективні травми, наслідки яких визначені конкретно-історичним контекстом та політичною кон’юнктурою, й можуть проявлятися не тільки в загостренні екзистенційних питань, а й зміцненні групової ідентичності. Підкреслено, що здатністю колективної травми посилювати емоційну єдність групи та консолідувати спільноти варто послуговуватися з великою обережністю. Наголошено, що відродження історичної пам’яті про колективну травму, в тому числі й історичну, супроводжується зростанням емоційної напруги та породжує внутрішнє бажання відреагувати на завдану кривду. Так, прагнення засвідчити травму, оплакати жертв, зберегти пам’ять про завдану кривду та зрештою виробити стратегії подолання протистоянь, що призвели до травми в минулому, сприяє детравматизації групи, тоді як прагнення до помсти може викликати нові травми й навіть перетворити жертву у злочинця, тим самим надати можливість зловмисникам уникнути відповідальності.
Посилання
Assmann, Aleida. (2006). Der lange Schatten der Vergangenheit: Erinnerungskultur und Geschichtspolitik. München: C.H. Beck, 320.
Begoyan, Arman. (2014). An Anatomy of Psycho-trauma: Pain, Illness and Recovery. International Journal of Psychotherapy, 18, № 3, 41-51.
Volkan V.D. (2000) Traumatized Societies and Psychological Care: Expanding the Concept of Preventive Medicine. Mind and Human Interaction, 11, 177-194.
Hornostai, Pavlo. (2021). Kolektyvna travma yak skladna sotsialna sytuatsiia: systemno-poniatiinyi analiz [Collective trauma as a complex social situation: a system-conceptual analysis]. Scientific studies on social and political psychology, 48(51), 100-111.
Hornostai, Pavlo. (2018). Kolektyvna travma yak problema sotsialnoi ta politychnoi psykholohii [Сollective trauma as an issue of social and political psychology research]. Problems of Political Psychology, 7, 54-68.
Greenfeld, Daliya, Andrea Reupert, and Nicky Jacobs. (2022). Transmission of Trauma and Resilience in Multigenerational Families of Holocaust Survivors: Two Case Studies. Illness, Crisis & Loss. 10541373221144673.
Heeke C, Stammel N, Heinrich M, Knaevelsrud C. (2017). Conflict-related trauma and bereavement: exploring differential symptom profiles of prolonged grief and posttraumatic stress disorder. BMC Psychiatry, 29;17(1), 118. doi: 10.1186/s12888-017-1286-2.
Herman, Judith, Lewis. (1997). Trauma and recovery: the aftermath of violence – from domestic abuse to political terror. New York: Basic Books, 304.
Hirschberger, Gilad. (2018). Collective trauma and the social construction of meaning. Frontiers in psychology, 9, 1-14.
Hunter, Anna. (2018). The Holocaust as the Ultimate Trauma Narrative. Trauma and Literature, 66-82.
Erikson, K. (1976). Everything in Its Path. NY: Simon and Schuster, 284.
Caruth, Cathy. Pochuty travmu. Rozmovy z providnymy spetsialistamy z teoriyi ta likuvannya katastrofichnykh dosvidiv [Listening to Trauma: Conversations with Leaders in the Theory and Treatment of Catastrophic Experience]. Kyiv: Dukh i litera, 2017. 496 p. [in Ukrainian].
Lishner, Freud E & Berant E. (2022). Holocaust communication, attachment orientation and distress among descendants of female holocaust survivors. Fam Proces, 29.
Malkki, L. (1997). News and Culture: Transitory Phenomena and the Fieldwork Tradition. Anthropological Locations: Boundaries and Grounds of a Field Science / A. Gupta, J. Ferguson (eds.). Berkeley CA: University of California Press, 86-101. doi.org/10.1525/9780520342392-005
Mykulyn, Andrii. (1958). Kontsentratsiini tabory v Sovietskomu Soiuzi. Vydannia Zakordonnykh Chastyn Ukrainskykh Natsionalistiv, B.m., 227.
Ohiienko, V. I. (2013). Istorychna travma Holodomoru: problema, hipoteza ta metodolohiia doslidzhennia. Natsionalna ta istorychna pamiat [Historical Trauma of Holodomor: Problem, Hypothesis, and Research Methodology]. Natsionalna ta istorychna pamiat [National and historical memory], 6, 145–156.
Scaer, Robert C. (2005). The Trauma Spectrum: Hidden Wounds and Human Resiliency. New York: Norton, 328.
Simsek A.H. (2017). Post-memory: family as a space of historical traumatransmission. Current Debates in Philosophy & Psychology, 11, 21-34.
Sotillos, S. B. (2022). Addiction and the Quest for Wholeness. Spirituality Studies, 8-1, 28-41.
Sotillos, S. B. (2022). The Metaphysics of Trauma. URL: https://www.researchgate.net/publication/366276209_The_Metaphysics_of_Trauma
Storozhuk S., Kryvda N., Hoian I. еtc. (2022) Mental health after trauma: individual and collective dimensions. Wiadomosci lekarskie (Warsaw, Poland : 1960), 75 (8). 1924-1931.
Caruth, C. (1995). Trauma: Explorations In Memory. Baltimore, 288.
Clancy, Fiona. (2019). Towards an Understanding of Trauma in Light of Edith Stein’s Philosophy. Edith Stein’s Itinerary: Phenomenology, Christian Philosophy, and Carmelite Spirituality = Edith Steins intellektueller Weg. Phänomenologie, christliche Philosophie und karmelitische Spiritualität, 451-60.
Storozhuk S., Kryvda N. (2013). Kolektyvna travma i hrupova identychnist [Сollective trauma and group identity]. Scientific journal «Humanitarian Studios: Pedagogics, Psychology, Philosophy, 14(1), 220-230.
Storozhuk S. V. (2013). Natsiia yak obiekt istoryko-filosofskoho analizu [The nation as an object of historical and philosophical analysis]: avtoref. dys. …d-ra filos. nauk: 09.00.05 / Kyiv. nats. un-t im. Tarasa Shevchenka, Kyiv, 33.
Sushyi, O. (2014). Problema kolektyvnoi travmy v ukrainskomu sotsiumi ta poshuk stratehii yii opanuvannia. [The problem of collective trauma in the Ukrainian society and the search for coping strategies]. Naukovi zapysky Instytutu politychnykh i etnonatsionalnykh doslidzhen im. I.F.Kurasa NAN Ukrainy. [Collections of Scholarly Articles], 6 (74), 18-32.
Palyvoda, L. I. (2021). Problema vyznachennia poniat «psykhichna travma», «psykholohichna travma» i «travma vtraty» u psykholohichnykh proektsiiakh [The problem of defining the concepts of “psychological trauma”, “psychological trauma” and “trauma of loss” in psychological projections]. Vcheni zapysky TNU imeni VI Vernadskoho, 32 (71), № 6, 68-72.
Resolution of the Court of Appeals of the city of Kyiv on the criminal case initiated on the fact of committing genocide in Ukraine in 1932-1933, dated January 13, 2010. https://old.uinp.gov.ua/publication/postanova-apelyatsiinogo-sudu-mista-kieva-za-kriminalnoyu-spravoyu-porushenoyu-za-faktom. [date access 22.04.2023]
Toynbee A.J. (1995). A Study of History. Volume 1. Kyiv: Osnovy, 614.
Usatenko I. (2018). Historical trauma: a socio-cultural phenomenon or a new metanarrative? Historical and political studies. Special Issue. 89-96.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
