Поняття «революція» та сучасність
DOI:
https://doi.org/10.31548/hspedagog14(3).2023.69-75Анотація
Актуальність теми дослідження зумовлена тим, що сьогодні, як і в попередні епохи, поняття «революція» і надалі залишається одним з основних понять, що широко використовуються у суспільних і політичних науках. Розкриття змісту революції можливе виключно у контексті суспільних відносин, що історично сформувалися у певну епоху. Мета дослідження – проаналізувати теоретичне осмислення поняття «революція» у контексті зміни соціально-економічних відносин. У процесі дослідження використовувались аналітичний, порівняльний та історичний методи. Встановлено, що поняття «революція» має власну історію, належить до історичних питань першого класу і використовується науковцями щодо подій та явищ, які відбувались у різні епохи та мали різне значення у контексті притаманних відповідній епосі практик і концептів. Доведено, що найбільш повно значення революції можна розкрити тільки шляхом вивчення традицій використання революційних практик у суспільному житті, простеження змін поняття «революція» у політичному дискурсі в різні історичні періоди. Обґрунтовано, що класичний погляд на революцію як на повернення, реставрацію справедливого порядку, притаманний премодерному суспільству, змінився модерним поглядом на революцію як на кардинальну зміну соціального устрою, повний розрив з минулим, реструктуризацію суспільства та зміну політичного устрою.
Посилання
McCaughrin, C. (1976). An ahistoric view of revolution». American Journal of Political Science, 637–651.
Farr, D. (2017). Istorychni poniattia u politychnii nautsi: «revoliutsiia». Available at: https://www.historians.in.ua/index.php/en/statti/2315-dzhejms-farr-istorichni-ponyattya-u-politichnij-nautsi-revolyutsiya
Goldstone, Jack A. (2014). Revolutions: A Very Short Introduction. Oxford University Press. 148 s.
Kant, I. Vidpovid na pytannia: shcho take prosvitnytstvo? Available at: https://docplayer.net/45242020-Imanuyil-kant-vidpovid-na-pitannya-shcho-take-prosvitnictvo.htm
Marks, K., Enhels, F. (1959). Nimetska ideolohiia. Tvory: v 50 t. Kyiv: Derzhavne vydavnytstvo politychnoi literatury URSR, 7–521.
Fuko, M. Shcho take Prosvitnytstvo? Available at: https://kontur.media/m_foucault_enlightenment-2/
Ilin, V.V. (2008). Kontsept «innovatsii»: istoriia, suchasnist, smysl / Fenomen inno-vatsii: osvita, suspilstvo, kultura: monohrafiia / za red. V. Kremenia. Kyiv: Pedahohichna dumka, 48–73.
Ваuman, Z. From Pilgrim to Tourist – or a Short History of Identity. Available at: https://pages.mtu.edu/~jdslack/readings/CSReadings/Bauman_From_Pilgrim_to_Tourist.pdf
Habermas, J. (1990). Die Moderne, ein unvollendetes Projekt: philosophisch-politische Aufsätze, 1977-1990. Reclam. 254.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
