Волонтерська діяльність як соціально-педагогічний феномен соціального становлення особистості
DOI:
https://doi.org/10.31548/hspedagog14(3).2023.8-15Анотація
У статті волонтерська діяльність розглядається як ефективний засіб соціалізації, соціально-педагогічний феномен, як засіб соціального становлення особистості, студентської молоді як окремої соціально-демографічної групи суспільства, що вирізняється за сукупністю вікових та психофізіологічних особливостей, від рівня здоров’я якої залежить якість професійної діяльності. Виокремлено критерії волонтерства, що дозволяють відокремити волонтерство від інших видів добровільницької діяльності: власна ініціатива; суспільно корисний характер роботи; відсутність у суб’єкта, що займається волонтерством, очікування на фінансову винагороду; діяльність, що здійснюється у вільний час; діяльність, що безпосередньо не пов’язана з захистом власних інтересів та вирішенням своїх проблем; діяльність, що виражається у праці; діяльність, що не передбачає включеності до ієрархічно-організаційної структури певної установи. Доведено, що волонтерство здійснюється задля благополуччя громади чи суспільства, тобто волонтерство є суспільнокорисною діяльністю, що не має на меті досягнення інших цілей крім суспільного блага, в найзагальнішому вимірі – прирощення людського капіталу, волонтерство не є діяльністю на благо держави, воно не має політичного забарвлення, ґрунтується на загальнолюдських цінностях. Показано основні мотиви волонтерської діяльності та основні засади волонтерського руху; визначено принципи волонтерства. Виділено форми альтруїстичної поведінки, або види спрямованості волонтерської діяльності: моральний (безкорисна турбота про інших задля задоволення власних духовних потреб); батьківський (ірраціональне безкорисливо-жертовне ставлення до менших за віком); співчутливий (емпатійне ставлення, допомога спрямована на досягнення конкретного результату); демонстративний (показове виконання альтруїстичних вчинків задля відповідності окремими соціальним нормам); парохіальний (безкорисливі вчинки поширюються лише на обмежене коло людей: родину, друзів, окрему соціальну групу, втім позитивне ставлення до окремих «своїх» людей у даному випадку пов’язане із ненавистю до «чужих»).Посилання
Zlyvkov V. L., Lukomsʹka S. O. (2015). Psykholohichni osoblyvosti volontersʹkoyi diyalʹnosti u suchasniy Ukrayini: motyvatsiynyy aspekt. [Psychological features of volunteer activity in modern Ukraine: motivational aspect]. Naukovyy visnyk MNU imeni V. O. Sukhomlynsʹkoho. Psykholohichni nauky. № 2 (15). S. 4046.
Kozubovsʹka I.V., Kozubovsʹkyy R.V., Mylyan ZH.I. (2022). Zaluchennya maybutnikh fakhivtsiv sotsialʹno-pedahohichnoyi sfery do volontersʹkoyi diyalʹnosti (metodychni rekomendatsiyi). [Involvement of future specialists in the socio-pedagogical sphere in volunteer activities (methodical recommendations)]. Uzhhorod : Vydavnytstvo UzhNU «Hoverla». – 34 s.
Panʹkova O.V., Kasperovych O.YU, Ishchenko O.V. (2016). Rozvytok volontersʹkoyi diyalʹnosti v Ukrayini yak proyav aktyvizatsiyi sotsialʹnykh resursiv hromadyansʹkoho suspilʹstva: spetsyfika, problemy ta perspektyvy. [The development of volunteering in Ukraine as a manifestation of the activation of social resources of civil society: specifics, problems and prospects]. Ukrayinsʹkyy sotsium. № 2(57). S. 2540.Polishchuk N.M. Formation of health-preserving competence of student youth in the process of volunteering. Innovation in education. Rivne: RDSU, 2022. No. 116. P. 272–286.
Polishchuk N.M. (2022). Formuvannya zdorovyazberezhuvalʹnoyi kompetentnosti studensʹkoyi molodi v protsesi volontersʹkoyi diyalʹnosti.[ Formation of health-preserving competence of student youth in the process of volunteering. Innovation in education]. Innovatyka u vykhovanni. Rivne: RDHU. №. 116. S. 272–286.
Romankova L. (2015). Volontersʹka diyalʹnistʹ yak skladova formuvannya moralʹnykh tsinnostey student·sʹkoyi molodi. [Volunteer activity as a component of the formation of moral values of student youth]. Vyshcha osvita Ukrayiny. № 4. S. 54–60.
Trubnikova O. A. Volonterstvo yak forma sotsialʹnoyi aktyvnosti osobystosti. [Volunteering as a form of social activity of an individual]. Aktualʹni problemy psykholohiyi. Zbirnyk naukovykh pratsʹ Instytutu psykholohiyi imeni H.S. Kostyuka NAPN Ukrayiny. – T. 7, № 20. – CH. 2. – S. 205–209.
Chayka I. YU. (2017). Volonterstvo: sutnistʹ fenomena ta osoblyvosti yoho funktsionuvannya v suchasniy Ukrayini. [Volunteerism: the essence of the phenomenon and the peculiarities of its functioning in modern Ukraine]. Naukovo-teoretychnyy alʹmanakh «Hrani». T. 20. – № 7(147). – S. 7279.
H. Anheier, L. Salamon (2001). Volunteering in Cross-National Perspective: Initial Comparisons. Working Papers of the Johns Hopkins Comparative Nonprot Sector Project. – Baltimore: The Johns Hopkins Center for Civil Society Studies,– № 10. – 20 р.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
