Особливості психологічного самопочуття людей зрілого віку
DOI:
https://doi.org/10.31548/hspedagog14(4).2023.159-163Анотація
Сьогодні в епоху включеності людини у велику кількість соціальних груп, спрямованості на оволодіння і виконання різноманітних соціальних ролей, отримання і опрацювання значних обсягів інформації, швидке прийняття рішень і подолання труднощів, що вимагають розширення адаптаційних ресурсів і сприяють збільшенню психоемоційної напруги, особливої актуальності набуває проблема психологічного самопочуття людини зрілого віку. Мета. Дослідження пов’язане з теоретичним аналізом проблеми психологічного самопочуття, емпіричним дослідженням основних його складових в зрілому віці. Методи. Для розв’язання поставленої мети нами був використаний комплекс методів: теоретичні – аналіз, систематизація, узагальнення наукових джерел; емпіричні – опитування, бесіда; психодіагностичні – опитувальник мотивації професійної діяльності К. Замфір; опитувальник САН (самопочуття, активність, настрій). У дослідженні брали участь 30 осіб віком від 35 до 50 років. Результати емпіричного дослідження особливостей психологічного самопочуття (мотивація професійної діяльності, психоемоційний стан) показали, що у людей зрілого віку домінує внутрішній тип мотивації і зовнішня негативна мотивація; середні показники самопочуття і настрою, низькі й середні показники активності. Для більшості респондентів пріоритетними є отримання задоволення від процесу і результату своєї професійної діяльності та повна самореалізація в ній, а також значний відсоток вибірки керується прагненням уникати критики та можливих неприємностей у професійній діяльності. Перспективи подальших розробок вбачаємо в розробці та апробації програми оптимізації психологічного самопочуття осіб зрілого віку засобами фізичної культури.
Посилання
Skrypchenko O. V., Dolynska L. V., Ohorodniichuk Z. V. (ed.) (2012) Vikova ta pedahohichna psykholohiia [Age and pedagogical psychology]. Kyiv: Caravela (in Ukrainian).
Gavrilkevich V., Firstova O. (2023) Emotsiini stany osobystosti: teoretychne doslidzhennia fenomenu [Emotional states of personality: a theoretical study of the phenomenon]. Psychology Travelogs, no. 2. pp. 41–50 (in Ukrainian).
Golovina K.O. Prisnyakova L.M. (2021) Psykholohichnyi stan osobystosti [Psychological state of the individual]. Actual problems of jurisprudence and psychology: materials of the All-Ukrainian Science and Practice. conf. (Dnipro, September 30, 2021). Dnipro: VNPZ "DSU". pp. 62-69 (in Ukrainian).
Kyrylenko T. S. (2007) Psykholohiia: emotsiina sfera osobystosti : navch. posibnyk [Psychology: the emotional sphere of personality: academic. manual]. Kyiv: Lybid (in Ukrainian).
Shapar V. B. (2005) [Modern explanatory psychological dictionary]. Kharkiv: Prapor (in Ukrainian).
Linley P. A., Maltb J., Woodc A. M., Osborne G., Hurling R. (2009) Measuring happiness: The higher order factor structure of subjective and psychological wellbeing measures. Personality and Individual Differences, no. 47. рр. 878–884.
Ryff C. D. (2000) The structure of psychological well-being revisited. Journal motivation, social development, and well-being. American Psychology, no. 55. рр. 68–78 (in USA).
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
