Культурологічний підхід підготовки майбутніх викладачів зво: теоретично-практичний аспект
DOI:
https://doi.org/10.31548/hspedagog14(4).2023.42-51Анотація
В статті обгрунтовано адаптивну інтерпретацію культурологічного підходу у вищій освіті як спрямованість освітнього процесу на реалізацію провідних положень культурології, осмислення яких спонукає особистість усвідомлювати взаємозв’язок особистісного, фахово-предметного, загально-професійного, соціального, культурно-комунікативного, професійно-методичного, управлінського, організаційного, методологічного, психолого-педагогічного, культурологічного в змісті теоретично-практичного супроводу професійної підготовки майбутніх викладачів ЗВО. З’ясовано, що професійна підготовка майбутніх викладачів ЗВО з опертям на реалізацію культурологічного підходу підсилює формування в них таких здатностей: професійна спрямованість культурологічних знань; професіоналізм культурологічної комунікації; професійне культурологічне самовдосконалення. Відмічено, що управління культурологічно зорієнтованим середовищем у закладі вищої освіти доцільно актуалізувати в межах суб’єктного; аксіологічно-змістового, нормативно-регулятивного; управлінсько-діяльнісного; інфракструктурного сегментах освітнього процесу. У зв’язку із цим уточнено, що функціонування культурологічно зорієнтованого освітнього середовища в межах формування професійної компетентності майбутніх викладачів ЗВО передбачає управління динамічно-відкритим освітнім процесом інноваційного характеру, який розвивається відповідно до суспільних запитів на підготовку культурологічно компетентних фахівців, характеризується єдністю і цілісністю, поєднує колективний та індивідуальний культурологічний досвід суб’єктів педагогічної взаємодії й забезпечує цілеспрямоване формування культурологічних здатностей майбутніх викладачів ЗВО. Відповідно до сформульованих теоретичних основ логічного розв’язання окресленої проблеми висвітлено перебіг застосування емпіричних методів дослідження в педагогічному середовищі ЗВО: анкетування та експертної оцінки. Зокрема їх результати підтверджують часткову дієвість усталених освітніх традицій в нинішніх реаліях та ступінь усвідомлення, потреби й мотивів науково-педагогічних працівників до ініціювання людиноцентричного, громадянського та національно-патріотичного контенту навчального складника сучасного освітнього простору.
Посилання
Hrechanyk N. (2019) Filosofskyi aspekt kulturolohichnoi kompetentnosti osobystosti [Philosophical aspect of the cultural competence of the individual]. Pedagogical sciences: theory, history, innovative technologies, vol. 10 (94), pp. 117-130.
Halash H. Individual competencies and the demand of the society. Materials CE. CDCC. Strasbourg, CDCC, 1996. 426 p.
Yermakov G. (ed.) (2005) Zhyttieva kompetentnist osobystosti: vid teorii do praktyky: nauk.-metod. posib [Life competence of a personality: from theory to practice: a scientific and methodological manual], Zaporizhzhia: Centurion. 640 p.
Bezemchuk L. (2014) Struktura pidhotovky maibutnoho vykladacha muzychnoho mystetstva do profesiinoi diialnosti v umovakh VNZ [The structure of preparation of a future teacher of musical art for professional activity in the conditions of higher education]. Youth and Market, vol. 10. Retrieved from: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis (10.11.2023).
Solyar L. (2016) Kompetentnisnyi pidkhid do problemy formuvannia etnokulturnoi kompetentnosti maibutnikh uchyteliv muzychnoho mystetstva [Competence-based approach to the problem of forming ethnocultural competence of future teachers of musical art]. Scientific Bulletin of V. O. Sukhomlynsky Moscow National University. Pedagogical Sciences, vol. 1 (52). Retrieved from: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis (10.11.2023).
Vitvitska S. (2016) Profesiohrafichnyi pidkhid u pidhotovtsi maibutnikh mahistriv osvity v konteksti informatsiino-komunikatsiinykh tekhnolohii [Professionographic approach in the training of future masters of education in the context of information and communication technologies]. Theory and practice of professional skills in the conditions of lifelong learning: a monograph (edited by O. A. Dubaseniuk). Zhytomyr: Ruta Publishing House, pp. 192-222.
Hrechanyk N. (2020) Osoblyvosti stvorennia kulturolohichno oriientovanoho seredovyshcha v konteksti profesiinoi pidhotovky maibutnikh uchyteliv pochatkovoi shkoly. [Features of creating a culturally orientated environment in the context of professional training of future primary school teachers]. Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology. VIII (91), Issue: 227. Р.16-20.
Hrechanyk N. (2020) Model praktychnoi pidhotovky maibutnikh uchyteliv pochatkovoi shkoly do realizatsii kulturolohichnoi kompetentnosti u profesiinii diialnosti [Model of practical training of future primary school teachers for the implementation of cultural competence in professional activity]. Scientific Vector of the balkans. vol. 4, no1 (7), pp. 21-25.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
