Буферні території як структурні елементи національної екомережі
DOI:
https://doi.org/10.31548/law2019.03.008Анотація
Стаття присвячена аналізу буферних територій як структурних елементів національної екологічної мережі України у складі Всеєвропейської екологічної мережі. Метою цієї статті є з’ясування юридичних ознак буферних територій екологічної мережі та визначення їх функціональних характеристик у структурній побудові екомережі як єдиної природоохоронної територіальної системи.
Визначено місце буферних територій та їх співвідношення з іншими структурними елементами національної екологічної мережі. Буферні території виконують захисну функцію щодо ключових та сполучних територій екомережі та відіграють системоформуючу роль у структурній побудові екомережі.
Обґрунтовано, що буферні зони є особливим захисним інструментом, що дозволяє ефективніше досягати цілей охорони цінних видів флори й фауни, унікальних природних ландшафтів та захищати екокоридори.
Задля збереження екосистемних характеристик буферних зон екомережі й виконання ними відведених функцій запропоновано визначити у земельному законодавстві допустиме обмеження господарської діяльності для власників земельних ділянок та землекористувачів, угіддя яких потрапили до складу екомережі. Такі природоохоронні обмеження приватних інтересів зумовлені суспільними інтересами формування та невиснажливого використання усіх об’єктів та територій національної екомережі.
Ключові слова: екологічна мережа, буферні території, природоохоронна система, екологічне законодавство
Посилання
Vseievropeiska stratehiia zberezhennia biolohichnoho ta landshaftnoho riznomanittia [Pan-European Biological and Landscape Diversity Strategy]. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_711.
Kondratiuk, T. (2016). Okremi problemy formuvannia natsionalnoi ekolohichnoi merezhi [Separate issues of the formation of the national ecological network]. Pidpryiemnytstvo, hospodarstvo i pravo, 5, 53–57.
Kulynych, P.F. (2011) Pravovi problemy okhorony i vykorystannia zemel silskohospodarskoho pryznachennia v Ukraini [Legal issues of protection and use of agricultural lands in Ukraine]. Kyiv, 688.
Maliuha, V.M. & Yukhnovskyi, V.Yu. Pryntsypy formuvannia ekolohichnoi merezhi Ukrainy [The principles of the formation of the national ecological network of Ukraine]. Available at: http://journals.nubip.edu.ua/index.php/Lis/article/ viewFile/9633/8616
Pro ekolohichnu merezhu Ukrainy [On ecological network of Ukraine] (2004): Zakon Ukrainy 24.06.2004 № 1864-IV. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy (VVR), 45, 500.
Pro Zahalnoderzhavnu prohramu formuvannia natsionalnoi ekolohichnoi merezhi Ukrainy na 2000–2015 [On the National Program for Creating the National Environmental Network of Ukraine for the Years 2000–2015] (2000): Zakon Ukrainy 21.09.2000 № 1989-III.Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy (VVR), 47, 405.
Завантаження
Додаткові файли
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
