Узагальнена математична модель надійності системи «людина-машина» при зниженні ефективності її роботи
Анотація
Анотація. В статті представлено аналіз наукових досліджень, які спрямовані на забезпечення надійності систем «людина-машина».
Розроблена математична модель надійності ерготичної системи «людина-машина» для виявлення впливу її параметрів на динамічні характеристики надійності. Показники встановлені при поступовій втраті системою своїх початкових параметрів. Побудовано розмічений граф станів і переходів системи «людина-машина» в різні можливі стани. Система може знаходитись у двох основних станах: працездатному і непрацездатному. Для спрощення розв’язку завдань математичного опису поведінки ерготичної системи додатково введені фіктивні стани. При математичному моделюванні опису роботи для систем прийняті наступні припущення. Потоки відмов і відновлень є простішими марківськими, відновлення системи починається зразу ж після її відмови, відновлена система не поступається своїми характеристиками новій, включення в роботу системи відбувається відразу ж після завершення процесу відновлення.
Модель описана стохастичними диференційними рівняннями балансу ймовірностей станів і переходів Колмогорова. Вирішення системи рівнянь проведено у перетвореннях Лапласа-Карсона. Ймовірності станів у формі переходів від оригіналів до зображень знайдені згідно правила Крамера. Основний визначник системи рівнянь включає комбінацію характеристик і є необхідним розрахунковим елементом для визначення динамічних характеристик надійності.
Ключові слова: надійність, система, людина-машина, відмова, відновлення.
Посилання
Ушаков ?. А. Курс теории надежности систем. Москва. ДРОФА. 2008. 240 с.
Половко А. М. Основы теории надежности. Санкт-Петербург. БХВ С-Петербург. 2006. 702 с.
Руденко Ю. Н., Ушаков ?. А. Надежность систем энергетики. Москва. Наука. 1989. 253 с.
Рябинин ?. А. Надежность и безопасность структурно-сложных систем. Санкт-Петербург. Политехника. 2000. 247 с.
Черкесов Г. Н. Основы теории надежности автоматизированных систем управления. Ленинград. ЛП?. 1975. 219 с.
Леонтьев Л. П. Надежность технических систем. Рига. Знание. 1969. 267 с.
References
Ushakov, I. A. (2008). Course of the theory of system reliability. Moscow. BUSTARD. 240.
Polovko, A. M. (2006). Fundamentals of the theory of reliability. Saint-Petersburg. Bkhv-Petersburg. 702.
Rudenko, Yu. N., Ushakov, I. A. (1989). Reliability of energy systems. Moscow. Science. 253.
Ryabinin, S. A. (2000). Reliability and safety of structurally complex systems. Saint-Petersburg. Polytechnic. 247.
Cherkesov, G. N. (1975). Fundamentals of reliability theory of automated control systems. Leningrad. LPI. 219.
Leontiev, L. P. (1969). Reliability of technical systems. Riga. Knowledge. 267.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
