ТЕРМОДИНАМІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ЕЛЕМЕНТІВ НАСІННЯ РИЦИНИ

Abstract

Визначені експериментальні одиниці потенціалів масоперенесення і питомої ізотермічної масоємкості лушпиння, ядра та рушанки насіння рицини. Для цього, застосований метод, заснований на визначенні вологовмісту безпосередньо контактуючих еталонного тіла та тіла, що досліджується, які знаходяться в стані термодинамічної рівноваги. На підставі експериментальних даних, отримано рівняння регресії, що є необхідним для чисельних досліджень математичних моделей процесів вологотеплової обробки м’ятки рицини.

У м’ятці після подрібнення насіння або ядер рицини за рахунок сильно розвиненої поверхні олія, навіть та, що витекла з клітин, міцно утримується величезними силами міжмолекулярної взаємодії, величина яких набагато перевищує тиск, що розвивається сучасними пресами, які застосовуються для її віджимання. Для зменшення сил, що зв'язують олію з поверхнею частинок м’ятки, і полегшення процесу вилучення олії, застосовується вологотеплова обробка м’ятки (поєднання певних значень вологості, температури і тривалості процесу). При цьому, дія води є головним фактором, від якого залежить повнота подальшого відділення олії.

На основі експериментального методу визначення потенціалу масопереносу і ізотермічної масоємкості отримано основні залежності термодинамічних характеристик ядра, рушанки, лушпиння та 10%-вого вмісту лушпиння в ядрі рицини; визначені 12 рівнянь регресії, що може слугувати в якості довідкової інформації для вивчення процесів волого-теплової обробки рицинової сировини при виділені касторової олії.