Скриті марківські моделі технічного контролю параметрів технічного стану самохідних обприскувачів
DOI:
https://doi.org/10.31548/machenergy2021.04.145Ключові слова:
імітаційна модель, коефіцієнт готовності, самохідний обприскувач, технічний контрольАнотація
Основним показником, що використовується для дослідження надійності є скрытые марковские модели технического контроля параметров технического состояния самоходных опрыскивателей, під яким розуміється ймовірність того, що самохідний обприскувач опиниться у працездатному стані у довільний момент часу, крім запланованих періодів, протягом яких застосування самохідних обприскувачів за призначенням не передбачається. Виведення аналітичного виразу для скрытых марковских моделей технического контроля параметров технического состояния самоходных опрыскивателей – досить трудомістка операція. Трудомісткість зростає з ускладненням графа, тобто при прагненні врахувати більше технічних станів, чинників, які впливають процес технічного контролю самохідних обприскувачів. У зв’язку з цим розв’язання задачі такого плану доцільно проводити за допомогою імітаційної моделі. За допомогою інструменту моделювання Stateflow програмного пакету Matlab розроблено модель, яка дозволяє моделювати дискретно-подійні моделі. Модель самохідних обприскувачів серед Stateflow для оцінювання коефіцієнта готовності під час проведення технічного контролю за програмами. Результатами імітаційного моделювання є значення скрытых марковских моделей технического контроля параметров технического состояния самоходных опрыскивателей при різних програмах технічного контроля, що дозволяє зробити висновки про вплив програми технічного контролю самохідних обприскувачів на значення коефіцієнта готовності. Імовірності помилок при цьому варіювалися в межах від 0 до 1, що цілком обґрунтовано у випадках, коли технічний контроль відрізняється лише місцем вимірювання параметру технічного стану, а засоби вимірювання при цьому однакові. Авторкою встановлено, що коефіцієнт готовності чутливий до помилки другого роду в даному випадку. Шляхи подальших досліджень зустрічаються у дослідженні інших програм технічного контролю самохідних обприскувачів, у яких коефіцієнт готовності чутливий до ймовірності помилок першого роду.
Посилання
Savickas D. (2020). Self-propelled sprayers fuel consumption and air pollution reduction. Water, Air & Soil Pollution. 231. 95. https://doi.org/10.1007/ s11270- 020-4466-5.
Meng A. (2020). Modeling and experiments on Galfenol energy self-propelled sprayers. Acta Mechanica. Sinica. https://doi. org/10.1007/s10409-020-00943-6.
Li P. (2020). Design and experimental study of broadband hybrid energy self-propelled sprayers with frequency-up conversion and nonlinear magnetic force. Micro- and Nanosystems Information Storage and Processing Systems. 5. https://doi.org/10.1007/ s00542-019-04716-5.
Beneš L., Novák P., Mašek J., Petrášek S. (2015). John Deere self-propelled sprayers fuel consumption and operation costs. Engineering for Rural Development. 15. 13-17.
Craessaerts G., De Baerdemaeker J., Saeys W. (2020). Fault diagnostic systems for agricultural machinery. Biosystems Engineering. 106(1). 26-36.
Toro A., Gunnarsson C., Lundin G., Jonsson N. (2021). Cereal harvesting – strategies and costs under variable weather conditions. Biosystems Engineering. 111(4). 429-439.
Findura P., Turan J., Jobbágy J., Angelovič M., Ponjican O. (2019). Evaluation of work quality of the green peas self-propelled sprayers. Research in agricultural engineering. 59. 56-60.
Hanna H. M., Jarboe D. H. (2021). Effects of full, abbreviated, and no clean-outs on commingled grain during self-propelled sprayers. Applied Engineering in Agriculture. 27(5). 687-695.
Korenko M., Bujna M., Földešiová D., Dostál P., Kyselica P. (2015). Risk analysis at work in manufacturing organization. Acta Universitatis Agriculturae et Silviculturae Mendelianae Brunensis. 63. 1493-1497.
Lee D. H., Kim Y. J., Choi C. H., Chung S. O., Nam Y. S., So J. H. (2016). Evaluation of operator visibility in three different cabins type Far-East self-propelled sprayers. International Journal of Agricultural and Biological Engineering. 9(4). 33-44.
Prístavka M., Bujna M. (2013). Use of satatical methods in quality control. Acta Technologica Agriculturae. SUA in Nitra. 13. 33-36.
Prístavka M., Bujna M., Korenko M. (2013). Reliability monitoring of self-propelled sprayers in operating conditions. Journal of Central European Agriculture. 14. 1436-1443.
Singh M., Verma A., Sharma A. (2012). Precision in grain yield monitoring technologies: a review. AMA-Agricultural Mechanization in Asia Africa and Latin America. 43(4). 50-59.
Žitňák M., Kollárová K., Macák M.,
Prístavková M., Bošanský M. (2015). Assessment of risks in the field of safety, quality and environment in post-harvest line. Research in Agricultural Engineering. 61. 26-36.
Žitňák M., Macák M., Korenko M. (2014). Assessment of risks in implementing automated satellite navigation systems. Research in Agricultural Engineering. 60. 16-24.
Viba J., Lavendelis E. (2006). Algorithm of synthesis of strongly non-linear mechanical systems. Industrial Engineering – Innovation as Competitive Edge for SME, 22 April 2006. Tallinn, Estonia. 95-98.
Luo A.C.J., Guo Y. (2013). Vibro-impact Dynamics. Berlin: Springer-Verlag. 213.
Astashev V., Krupenin V. (2017). Efficiency of vibration machines. Engineering for Rural Development. 16. 108-113.
Zagurskiy О., Ohiienko M., Rogach S., Pokusa T., Titova L., Rogovskii I. (2018). Global supply chain in context of new model of economic growth. Conceptual bases and trends for development of social-economic processes. Monograph. Opole. Poland, 64-74.
Titova L. L., Nichay І. М. (2020). Methodological provisions of technical level of use of complex of agricultural machines. Machinery & Energetics. Journal of Rural Production Research. Kyiv. Ukraine. 11(3). 151-162. http://dx.doi.org/ 10.31548/machenergy2020.03.151.
Rogovskii I. L. (2019). Systemic approach to justification of standards of restoration of agricultural machinery. Machinery & Energetics. Journal of Rural Production Research. Kyiv. Ukraine. 10(3). 181-187. http://dx.doi.org/10.31548/machenergy2019.03.181.
Rogovskii I. L. (2019). Consistency ensure the recovery of agricultural machinery according to degree of resource's costs. Machinery & Energetics. Journal of Rural Production Research. Kyiv. Ukraine. 10(4). 145-150. http://dx.doi.org/10.31548/machenergy2019. 04.145.
Rogovskii I. L. (2020). Algorithmicly determine the frequency of recovery of agricultural machinery according to degree of resource's costs. Machinery & Energetics. Journal of Rural Production Research. Kyiv. Ukraine. 11(1). 155-162. http://dx.doi.org/10.31548/ machenergy2020.01.155.
Rogovskii I., Titova L., Novitskii A., Rebenko V. (2019). Research of vibroacoustic diagnostics of fuel system of engines of combine harvesters. Engineering for Rural Development. 18. 291-298.
Rogovskii Ivan. (2016). Graph-modeling when the response and recovery of agricultural machinery. MOTROL. Lublin. 18(3). 155-164.
Rogovskii I. L. (2020). Model of stochastic process of restoration of working capacity of agricultural machine in inertial systems with delay. Machinery & Energetics. Journal of Rural Production Research. Kyiv. Ukraine. 11(3). 143-150. http://dx.doi.org/ 10.31548/machenergy2020.03.143.
Rogovskii I. L. (2021). Models of formation of engineering management alternatives in methods of increasing grain production in agricultural enterprises. Machinery & Energetics. Journal of Rural Production Research. Kyiv. Ukraine. 12(1). 137-146. http://dx.doi.org/10.31548/machenergy2021.01.137.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
