Оцінка гетерозису у помісних цьоголіток при схрещуванні внутрішньопорідних типів коропа
DOI:
https://doi.org/10.31548/animal2019.03.074Ключові слова:
комбінаційна здатність, гетерозис, нивка здатність, нивківський лускатий короп, лебединський малолускатий короп, нивківський малолускатий короп, цьоголіткиАнотація
На поточному етапі науково-дослідної роботи з оцінки комбінаційної спроможності щодо прояву ефекту гетерозису проводилась комплексна оцінка помісей від схрещування коропів лебединської заводської лінії малолускатого внутрішньопорідного типу з нивківським лускатим коропом у віці цьоголіток. За умови проведення дослідів з порівняльної оцінки коропів різного походження особливо важливо скоротити до мінімуму прояв фенотипової мінливості, оскільки ставів з ідеально ідентичними умовами вирощування практично не існує. Тому в своїй роботі для оцінки продуктивних якостей цьоголіток досліджуваних груп було використано метод загального контролю. Основним показником, за яким доцільно оцінювати результативність вирощування, в рибництві є рибопродуктивність. У випадку представлених досліджень, оцінку проводили за показником відкоригованої рибопродуктивності (тобто без врахування рибопродуктивності, що була отримана за рахунок нивківського малолускатого коропа). За результатами порівняльного вирощування цьоголіток різного походження із використанням методу загального контролю встановлено, що помісні групи за походженням ♀ЛМК × ♂НЛК показали кращий як фактичний – 510,0 кг/га, так і відкоригований – 471,8 кг/га показник рибопродуктивності. При чому комбінаційна здатність за гетерозисом склала 4,4%. Крім того, помісні групи походження ♀ЛМК × ♂НЛК показали кращий, як фактичний – 51,2%, так і відкоригований – 50,2% вихід із вирощування, а комбінаційна здатність за гетерозисом при цьому склала 3,8%. Показник середньої маси цьоголіток, який впливає разом з вгодованістю на показник виживання риби під час зимівлі, найкращим був у помісних коропів при схрещуванні ♀ЛМК × ♂НЛК і становив 49,8 г, а відкоригована середня маса по даній групі становила 47,0 г, індекс гетерозису знаходився на рівні 0,6%. Одержані результати будуть перспективними для вивчення подальшої оцінки гетерозису та сприятимуть підвищенню продуктивності рибогосподарських водойм.
Посилання
Sharylo, Yu.Ye. N. M. Vdovenko, M. O. Fedorenko ta in. (2016). Suchasna akvakultura: vid teorii do praktyky [Modern aquaculture: from theory to practice]. Kyiv,119.
Martseniuk, V. P. (2013). Heterozys ta promyslova hibrydyzatsiia v rybnytstvi. Visnyk Sumskoho natsionalnoho ahrarnoho universytetu, [Heterosis and industrial hybridization in fisheries]. Sumy, 155-159.
Bazalii V.V., Bekh V.V., Pylypenko Yu.V., Lisnyi V.A. (2015). Henetyka ryb [Genetics of fish]. Kherson, 306.
Nielsen, H. M., J. Odegard, I. Olesen, B. Gjerde, L. Ardo, G. Jeney and Z. Jeney. (2010). Genetic analysis of common carp (Cyprinus carpio) strains. I: Genetis parameters and heterosis for growth traits and survival. Aquaculture 304:7-13. https://doi.org/10.1016/j.aquaculture.2010.03.017
Kruhlov, Y. Y. (2002). Opyt vyrashchyvanyia hybrydov parskoho y srednerusskoho karpov v uslovyiakh teplovodnoho khoziaistva [The experience of growing hybrids of steams and Central Russian carps in conditions of warm water economy]. Murmansk, 108-109.
Oleksyk, V. I. (2003). Rybnytsko-biolohichna otsinka pomisei maloluskatoho koropa v umovakh Zakarpatskoi oblasti [Fishery-biological evaluation of scaly carp mixes in the Transcarpathian region], 20.
Svechyn, K. B. (1967). Otsenka effektyvnosty heterozysa v otnosytelnykh pokazateliakh [Evaluation of the effectiveness of heterosis in relative terms] Zhyvotnovodstvo. 1, 61-62.
Nagy, A., Csanyi, V., Bakos, J., Horvath, l. (1980). Development of a shortterm laboratory system for the evaluation of carp growth in ponds. Vol.32, 11, 843-849.
Завантаження
Додаткові файли
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
