Ефективність відтворення молочної худоби при застосуванні різних біотехнологічних методів
DOI:
https://doi.org/10.31548/animal2020.01.077Ключові слова:
молочна худоба, пересадка ембріонів, осіменіння, сперма, розділена за статтю, ефективність відтворенняАнотація
У розведенні молочної худоби важливе значення має застосування біотехнологічних методів, перш за все, використання допоміжних репродуктивних технологій (англ. assisted reproductive technologies, ART), таких як штучне осіменіння, множинна овуляція і трансплантація ембріонів. Метою досліджень було проведення аналізу ефективності застосування чотирьох методів запліднення телиць та корів з використанням традиційного штучного осіменіння кріоконсервованою спермою (1-група), осіменінням кріоконсервованою спермою, розділеною за статтю (сексована сперма – 2-група), методами трансплантації свіжовимитих (3-група) та заморожених ембріонів (4-група). В досліді відмічено тенденцію зниження кількості осіменінь у розрахунку на одне плідне в групах тварин, за якими використовували осіменіння сексованою спермою (1,2 осіменінь), трансплантацію свіжовимитих (1,1 осіменінь) та заморожених ембріонів (1,0 осіменінь, порівняно з використанням традиційного штучного осіменіння кріоконсервованою спермою (1,3 осіменінь). Водночас значення сервіс-періоду було найменшим в групах, де застосовувався метод трансплантації ембріонів (відповідно свіжовимиті – 118,0 днів і кріоконсервовані – 76,8 ). Для оцінки впливу основних організованих та генетичних факторів, таких як сезон року, плідник (батько корови), спосіб відтворення, вік першого плідного осіменіння та величина надою за першою лактацією, була застосована багатомірна лінійна регресійна модель. Всі зазначені фактори, окрім надою за 305 днів лактації, вірогідно впливали на кількість осіменінь у розрахунку на одне запліднення за ступеня впливу від 2,9 % (сезон року) до 8,9 % (вік осіменіння), при цьому ступінь впливу способу відтворення становив 3,7 %. Щодо сервіс-періоду, то лише сезон року мав вірогідний вплив на цей показник за ступеня впливу 4,7 %. Таким чином, виявлені певні переваги методу традиційного штучного осіменіння кріоконсервованою спермою та спермою розділеною за статтю. Під час застосування методики маржинального доходу відмічена висока ефективність пересадки свіжовимитих ембріонів, що дало змогу отримати прибуток (за умов продажу нетелів за фіксованою ціною 90 грн за один кілограм живої маси). Для покриття витрат, здійснених в процесі пересадки заморожених ембріонів, мінімальна ціна повинна бути в межах 120-150 грн за один кг живої маси нетеля, або 67 тис. грн за одну голову.
Посилання
Niemann, H. And Wrenzyski, C. (2018). Animal Biotechnoloy 2. Emerging breeding technologies. Springer. 306. https://doi.org/10.1007/978-3-319-92348-2
Sanches, B. V., Zangirolamo A.F., Seneda M.M.( 2019).Intensive use of IVF by large-scale dairy programs. Proceedings of the 33rd Annual Meeting of the Brazilian Embryo Technology Society (SBTE). Ilhade Comandatuba. BA. Brazil. 394-401. https://doi.org/10.21451/1984-3143-AR2019-0058
Sirard, M. (2018). 40 years of bovine IVF in the new genomic selection context. Reproduction. 156 (1). R1-R7. https://doi.org/10.1530/REP-18-0008
VanRaden P.M. (2010). Net merit as a measure of lifetime profit: 2017 revision. United States Department of Agriculture Agricultural Research Service. https://www.aipl.arsusda.gov/reference/nmcalc-2017.htm
VanRaden, P.M., Cole, J.B., Parker Gaddis, K.L. (2018) Net merit as a measure of lifetime profit: 2018 revision. United States Department of Agriculture Agricultural Research Service. https://aipl.arsusda.gov/reference/nmcalc-2018.htm
Wiggans, G.R., Cole, J.B., Hubbard, S.M., Sonstegard, T.S. (2017). Genomic Selection in Dairy Cattle: The USDA Experience. Annual Review of Animal Biosciences.1-13. https://doi.org/10.1146/annurev-animal-021815-111422
Cottle, D.J., Wallace, M., Lonergan, P., Fahey, A.G. (2018). Bio-economics of sexed semen utilization in a high producing Holstein-Friesian dairy herd. Journal of Dairy Science. 101. 4498-4512. https://doi.org/10.3168/jds.2017-13172
Beneden, T.H., Willemse, A.H., Taverne, M.A. (1991). Transvaginal ultrasound guided follicular aspiration of bovine oocytes. Theriogenology. 35. 857-862. https://doi.org/10.1016/0093-691X(91)90426-E
Smith, H.L., Stevens, A., Minogue, B., Sneddon, S., Shaw, L., Wood, L., Adeniyi, T., Xiao, H., Lio, P., Kimber, S.J., Brison, D.R. (2019).Systems based analysis of human embryos and genetic works involved in cell lineage allocation. BMC Genomics. 20. 171. https://doi.org/10.1186/s12864-019-5558-8
Ruban, S.Y., Fedota, O.M., Danshin, V.O., Mitiohlo, L.M. (2017). Experience and perspectives of milk pricing (Ukraine and world tendencies). Agricultural science and food technologies. 1(95). 148-158.
Ruban, S.Yu., Perekrestova, A.V., Shablia, V.D., Bochkov, V.M. (2018). Feed conversion efficiency in different groups of dairy cows. Ukrainian journal of Ecology. 8(1).124-129. https://doi.org/10.15421/2018_196
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
