Вплив типів будови тіла та вираженості м’ясних форм бугаїв на їх статеву активність

Анотація

У м’ясному скотарстві відтворювальна здатність бугаїв суттєво впливає на економічну ефективність виробництва. Селекція за ознаками м’ясної продуктивності може негативно позначатись на здатності бугаїв до відтворювання, тому необхідно враховувати ризики такого зв’язку при їх доборі. В дослідженні визначали швидкість прояву статевих рефлексів бугаїв української м'ясної породи за різних типів будови тіла і вираженості м'ясних форм. За типом будови тіла бугаїв розділяли на дві групи: великорослі (великорослі і довготілі) та компактні (низькорослі і короткотілі). Розподіл проводили з використанням індексу великорослості. Вираженість м’ясних форм у бугайців визначали в 15-місячному віці за 60-бальною шкалою. Тварин за цією ознакою розподіляли на дві групи у порівнянні з середньою оцінкою по дослідних бугайцях. Ступінь прояву статевої активності характеризували за тривалістю прояву статевих рефлексів від підведення тварини до опудала до садки на нього. За проявом лібідо тварин розподіляли на три групи: активний – спроба садки від 10 до 60 с; помірний – від 60 до 120 с і спокійний – час до спроби садки тривав понад 120 с. Надалі у дослідних бугаїв фіксували тривалість періоду продуктивного використання, кількість підведень до опудала і спроб садок на нього та кількість отриманих і вибракуваних еякулятів. Було встановлено, що тенденція розподілу активного помірного і спокійного прояву статевих рефлексів у бугайців різних типів будови тіла і розвитку м’ясних форм подібна. Найбільше була частка помірного прояву статевої активності, але в межах груп спостерігались специфічні тенденції. Частка прояву високої статевої активності була більша у компактних бугайців проти великорослих ровесників і  тварин з краще вираженими м’ясними формами. Надалі великорослі бугаї мають тенденцію до збільшення тривалості продуктивного використання, переважають за часткою зроблених садок та характеризуються зменшенням частки вибракування еякулятів. Бугайці за краще виражених м'ясних форм мають тенденцію до збільшення тривалості продуктивного використання, що обумовлено їх вищою племінною цінністю за ознаками м’ясної продуктивності. За часткою зроблених садок та відсотком вибракуваних еякулятів різниці між тваринами з різним проявом м’ясних форм не виявлено. Отримані результати доводять, що для інтенсивного використання в ранньому віці більш придатні бугайці компактного типу, а в зрілому віці більш ефективні великорослі плідники. Кращий розвиток м’ясних форм дещо знижує статеву активність молодих бугаїв. У більш зрілому віці на результати використання бугаїв м’ясні форми практично не впливають.