Генетична детермінація ознак рівня відтворення в молочному скотарстві
DOI:
https://doi.org/10.31548/animal2021.01.028Ключові слова:
рівень відтворення, період осіменінь, молочна продуктивність, добровільний період очікування, відкриті дні, голштинська породаАнотація
Сучасні програми відбору молочної худоби характеризуються збільшенням групи ознак з низьким рівнем генетичної детермінації. Такі зміни пов’язані з можливостями технічних засобів контролю (автоматизовані системи доїння, системи відео спостереження за поведінкою, контроль процесу румінації, тощо), успіхами геноміки, коли відбір на основі генетичних маркерів потребує додаткового контролю за змінами в їх фенотиповому прояві. Але основним залишається відбір за ознаками, які зумовлюють економіку виробництва. В цю групу стали включати більше ознак, які пов’язані з відтворенням та продуктивним довголіттям або здоров’ям корів. Проведено дослідження впливу генетичних та факторів зовнішнього середовища на добровільний період очікування, відкриті дні та молочну продуктивність. Виділено нову ознаку – період осіменінь, яка визначалась як різниця між подовженістю періоду відкритих днів та добровільного періоду очікування. Дослідження проводились на коровах голштинської породи (всього 605 гол), середній надій яких склав 8777 кг. Як джерело первинної інформації були використанні дані програми Uniform Agri, обробка яких здійснювалась з використанням дисперсійного та кореляційно-регресійного аналізу. Виявлено вірогідний вплив фактору «батько» на надій за 305 днів лактації (11,5%), відкриті дні (5,4 %), період осіменінь (5,2 %). Встановлено позитивний зв’язок між надоєм і відкритими днями (0,115, р ≤ 0,01), надоєм та періодом осіменінь (0,165, р ≤ 0,01), між відкритими днями і добровільним періодом очікування (0,257, р ≤ 0,01) та між відкритими днями і періодом осіменінь (0,955, р ≤ 0,01). Досліджено залежність тривалості відкритих днів і добровільного періоду очікування від таких паратипових факторів, як вік корів та місяць їх отелення. Відмічена тенденція зменшення тривалості відкритих днів та добровільного періоду очікування у корів з кожною наступною лактацією. Встановлено, що тривалість добровільного періоду очікування була найбільшою у корів, які отелилися у листопаді, березні, травні, а найменшою – у серпні. Корови, які отелились в березні мали більшу тривалість відкритих днів, а з отеленням в лютому – найкоротшу. Зроблені висновки про можливості використання значення періоду осіменінь в програмах відбору. Доведена можливість використання ознак рівня відтворення в програмах відбору.Посилання
Ali, I., Suhail, S. M., & Shafiq, M. (2019). Heritability estimates and genetic correlations of various production and reproductive traits of different grades of dairy cattle reared under subtropical condition. Reproduction in Domestic Animals, 54(7), 1026-1033. https://doi.org/10.1111/rda.13458
Bilder, R., Sabb, F., Cannon, T., London, E., Jentsch, J., Parker, D. S., Freimer, N. (2009). Phenomics: The systematic study of phenotypes on a genome-wide scale. Neuroscience, 164(1), 30-42. https://doi.org/10.1016/j.neuroscience.2009.01.027
Brzáková, M., Zavadilová, L., Přibyl, J., Pešek, P., Kašná, E., & Kranjčevičová, A. (2019). Estimation of genetic parameters for female fertility traits in the Czech Holstein population. Czech Journal of Animal Science, 64(No. 5), 199-206. https://doi.org/10.17221/51/2018-CJAS
Cole, J. B., Eaglen, S. A., Maltecca, C., Mulder, H. A., & Pryce, J. E. (2020). The future of phenomics in dairy cattle breeding. Animal Frontiers, 10(2), 37-44. https://doi.org/10.1093/af/vfaa007
Cole, J. B., Newman, S., Foertter, F., Aguilar, I., & Coffey, M. (2012). Breeding and genetics symposium: Really big data: Processing and analysis of very large data sets1. Journal of Animal Science, 90(3), 723-733. https://doi.org/10.2527/jas.2011-4584
Cronk, B. C. (2008). How to use SPSS: A step-by-step guide to analysis and interpretation. California: Pyrczak Pub
Dejarnette, J., Sattler, C., Marshall, C., & Nebel, R. (2007). Voluntary Waiting Period Management Practices in Dairy Herds Participating in a Progeny Test Program. Journal of Dairy Science, 90(2), 1073-1079. https://doi.org/10.3168/jds.S0022-0302(07)71594-1
Fedota A., Lysenko N., Ruban S., Kolesnik A., Goraichuk I (2016). Analiz polimorfnyih variantov genov gormona rosta i retseptora gormona rosta u modelnogo ob'ekta Bos taurus [Analysis of polymorphic variants of growth hormone and growth hormone receptor genes on the Bos taurus model object]. VIII National Congress of Pharmacists of Ukraine September 13-16, Kharkiv, 5-16 [In Russian]
Fedota, O., Lysenko, N., Mitiohlo, L., & Ruban, S. (2018). Effects of 5 SNPs on daughters' milk performance traits produced by Ukrainian dairy sires. Ukrainian Journal of Ecology, 8(1), 939-947. https://doi.org/10.15421/2018_296
Fleming, A., Baes, C., Martin, A., Chud, T., Malchiodi, F., Brito, L., & Miglior, F. (2019). Symposium review: The choice and collection of new relevant phenotypes for fertility selection. Journal of Dairy Science, 102(4), 3722-3734. https://doi.org/10.3168/jds.2018-15470
Fodor, I., Abonyi-Tóth, Z., & Ózsvári, L. (2018). Management practices associated with reproductive performance in Holstein cows on large commercial dairy farms. Animal, 12(11), 2401-2406. https://doi.org/10.1017/S1751731118000101
Gibson, K., Dechow, C. (2018). Genetic parameters for yield, fitness, and type traits in US Brown Swiss dairy cattle. Journal of Dairy Science, 101(2), 1251-1257. https://doi.org/10.3168/jds.2017-13041
Greenwood, P. L., Bishop-Hurley, G. J., González, L. A., & Ingham, A. B. (2016). Development and application of a livestock phenomics platform to enhance productivity and efficiency at pasture. Animal Production Science, 56(8), 1299. https://doi.org/10.1071/AN15400
Houle, D., Govindaraju, D. R., & Omholt, S. (2010). Phenomics: The next challenge. Nature Reviews Genetics, 11(12), 855-866. https://doi.org/10.1038/nrg2897
Inchaisri, C., Jorritsma, R., Vos, P., Weijden, G. V., & Hogeveen, H. (2011). Analysis of the economically optimal voluntary waiting period for first insemination. Journal of Dairy Science, 94(8), 3811-3823. https://doi.org/10.3168/jds.2010-3790
Koltes, J. E., Cole, J. B., Clemmens, R., Dilger, R. N., Kramer, L. M., Lunney, J. K., Reecy, J. M. (2019). A Vision for Development and Utilization of High-Throughput Phenotyping and Big Data Analytics in Livestock. Frontiers in Genetics, 10. https://doi.org/10.3389/fgene.2019.01197
Miller, R., Norman, H., Kuhn, M., Clay, J., & Hutchison, J. (2007). Voluntary Waiting Period and Adoption of Synchronized Breeding in Dairy Herd Improvement Herds. Journal of Dairy Science, 90(3), 1594-1606.
https://doi.org/10.3168/jds.S0022-0302(07)71645-4
Mitioglo L., Fedota A., Ruban S. (2017). Vidtvorennia stada yak osnovna skladova efektyvnoho vyrobnytstva moloka. [The level of reproduction of cows and milk production]. Problems of zooengineering and veterinary medicine, 33 (1), 28-36 [In Ukrainian]
Oseni, S., Misztal, I., Tsuruta, S., & Rekaya, R. (2003). Seasonality of Days Open in US Holsteins. Journal of Dairy Science, 86(11), 3718-3725. https://doi.org/10.3168/jds.S0022-0302(03)73977-0
Ruban S. Y. (1987). Osobennosti nasledovaniya produktivnyh i ekster'erno-konstitucional'nyh priznakov pri skreshchivanii simmental'skogo skota s bykami krasno-pestroj golshtinskoj, ajrshirskoj i monbel'yardskoj porod [Features of the inheritance of productive and exterior-constitutional traits when crossing Simmental cattle with bulls of the red-and-white Holstein, Ayrshire and Montbeliard breeds]. Abstract of thesis for the degree of kandidate of agricultural sciences, 06.02.01. Kharkiv, 26 [In Russian]
Ruban S. Y.(1999). Metodolohiia ta systema selektsii tvaryn ukrainskoi chervono-riaboi molochnoi porody [Methodology and system of breeding animals of the Ukrainian: Red-and-White dairy breed author]. Abstract of thesis for the degree of doctor of agricultural sciences, 06.02.01. Kiev region, 37 [In Ukrainian]
Ruban, S. Y., Danshin, V. O., & Fedota, A. M. (2016). Svitovyi dosvid ta perspektyvy vykorystannia henomnoi selektsii v molochnomu skotarstvi [World experience and perspectives of genomic selection in dairy cattle]. The Animal Biology, vol. 18, no. 1., 117-125. https://doi.org/10.15407/animbiol18.01.117
Ruban, S. Y., Danshin, V. O., & Fedota, A. M. (2019). Mozhlyvosti zastosuvannia pokaznykiv efektyvnosti vykorystannia kormu i vidtvorennia v molochnomu skotarstvi ukrainy [Possibilities Of Application Of Feed Efficiency And Reproduction Traits In Dairy Cattle Breeding Of Ukraine]. Animal Science and Food Technology, 10(3), 41-55 [In Ukrainian]. https://doi.org/10.31548/animal2019.03.041
Silva, T. V., Alves, B. G., Alves, K. A., Porto, R. N., & Gambarini, M. L. (2017). Effects of calving season on the voluntary waiting period and reproductive performance of Holstein cows in the tropical savannah. Tropical Animal Health and Production, 49(6). https://doi.org/10.1007/s11250-017-1313-9
Stangaferro, M., Wijma, R., Masello, M., Thomas, M. J., & Giordano, J. (2018). Extending the duration of the voluntary waiting period from 60 to 88 days in cows that received timed artificial insemination after the Double-Ovsynch protocol affected the reproductive performance, herd exit dynamics, and lactation performance of dairy cows. Journal of Dairy Science, 101(1), 717-735. https://doi.org/10.3168/jds.2017-13046
Yazlık, M. O., Çolakoğlu, H. E., Polat, İ. M., Aloğlu, E., Baklacı, C., Kaya, U., Vural, M. R., Aktuğ, E., Kurt, S., Öz, B., Yağcı, G., Küplülü, И. O. (2018). Rumination time and physical activity monitoring, milk yield changes around estrus and first service pregnancy rate in dairy cows assigned to voluntary waiting period. Israel Journal of Veterinary Medicine, 2018(73), 3rd ser., 8-13
Завантаження
Додаткові файли
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
