Ефективність вирощування бройлерів у кліткових батареях

Автор(и)

  • М. І. Сахацький
  • Е. С. Абдулаєва

Анотація

Експериментально доведено, що кліткова технологія вирощування курчат на м'ясо у порівнянні з традиційною підлоговою забезпечує більш ефективне використання наявних виробничих потужностей. Її застосування дає змогу виробляти 92,5-93,0 кг м’яса бройлерів (живою масою) на 1 м2 загальної площі пташника, тобто майже в 2 рази більше, ніж за традиційною підлоговою технологією (51,6 кг/м2). Індекс ефективності виробництва м’яса бройлерів за клітковою технологією теж виявився вищим, ніж за підлоговою.

Досліди проведено в умовах сучасного промислового птахівничого комплексу на курчатах чотирьох груп (по 32,6-60,8 тис. гол. у групі) кросу “Кобб-500”. Залежно від групи їх утримували за нормативною щільністю в кліткових батареях чи на підлозі на глибокій незмінній підстілці. Маса тіла курчат у 38-добовому віці варіювала в межах 2323-2464 г, у 42-добовому – в межах 2560-2813 г, збереженість – в межах 97,0-98,3 %.

Посилання

Брак, Т. Переход к бесклеточному содержанию и его влияние на прочность куриных костей [Текст] / Т. Брак // Zootecnica International. – 2016. – № 7. – С. 34-35.

Дурали, Т. Сравнение продуктивности коммерческих бройлеров при традиционном и свободно-выгульном содержании [Текст] / Т. Дурали, П. Грувс, А. Дж. Ковьесон // Zoonecnica International. – 2013. – № 5. – С. 24-29.

Клеточное оборудование для выращивания цыплят-бройлеров ТББ – решения для эффективного птицеводства. [Текст] Каталог. – Киев: ООО “Производственное объединение ТЕХНА”, 2011. – 4 с.

Мельник, В. О. Способи вирощування бройлерів: вплив на продуктивні показники і фізіологічний стан [Текст] / В. О. Мельник // Птахівництво: Міжвід. темат. наук. зб. / Інститут птахівництва УААН. – Харків, 2005. – Вип. 57. – С. 337-347.

Мулдер, Р. Развитие мирового птицеводства и роль ВНАП [Текст] / Рул Мулдер // Материалы XVII Международной конференции «?нновационные разработки и их освоение в промышленном птицеводстве», Сергиев Посад, Россия, 15-17 мая 2012 г. − Сергиев Посад: НП «Научный центр по птицеводству», 2012. – С. 17-24.

Сахацкий, Н. ?. Послеубойное качество лапок бройлеров в зависимости от технологии их выращивания [Текст] / Н. ?. Сахацкий, Э. С. Абдуллаева // Актуальные проблемы интенсивного развития животноводства : Мат. ХІХ Междунар. научно-практ. конф. (2-3 июня 2016 г., г. Горки). – Горки, БГСХА, 2016. – Вып. 19. – Ч. 2. – С. 261-264.

Фисинин В. ?. Оценка клеточной технологии выращивания бройлеров с учетом новых реалий [Текст] / В. ?. Фисинин, А. Ш. Кавтарашвили // Тваринництво сьогодні. – 2014. – № 4. – С. 48-56.

Якісне обладнання – для професійних фермерів. Вирощування курчат-бройлерів: модель “AUTOMAT” і модель “ROBOT” [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://texhe.com.ua.robot

Завантаження

Опубліковано

2018-03-12

Номер

№ 271 (2017): (УКР)

Розділ

Статті

Ліцензія

Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).