Можливості застосування показників ефективності використання корму і відтворення в молочному скотарстві України
DOI:
https://doi.org/10.31548/animal2019.03.041Ключові слова:
молочна худоба, ефективність використання корму, відтворення, QTL, SNP, відбір, організація селекційного процесуАнотація
Метою досліджень було проведення аналізу селекційних особливостей ознак ефективності використання корму та відтворення у молочних корів на основі, як світового, так і власного досвіду та обґрунтування можливостей організації в цьому напрямі селекційного процесу, базуючись на досвіді країн, які співставні з Україною за чисельностю племінного (підконтрольного) поголів’я. Показано, що залишкове споживання корму, яке визначають як різницю між кількістю фактичного спожитої сухої речовини корму і її потреби, є найбільш точним показником ефективності з точки зору фізіологічного потенціалу молочних корів, оскільки воно характеризує мінливість рухової (поведінкової) активності, обміну протеїну, перетравності корму і виділенню тепла при ферментації і також може розглядатися як показник швидкості процесів метаболізму. Відбір за залишковим споживанням корму може бути надійним способом підвищення ефективності виробництва молока за рахунок зниження витрат кормів. На основі власних досліджень доведено вірогідний вплив фактору ,,генетична група” на такі показники, як добовий надій, рівень соматичних клітин і конверсія корму молочних корів. Надано огляд ознак відтворення, які на сьогоднішній день використовуються в селекції молочної худоби. Наведено результати оцінки генетичних параметрів за показниками ефективності використання корму та відтворення на основі як власних досліджень, так і світового досвіду. На основі отриманих генетичних параметрів здійснено прогноз можливих змін значення міжотельного періоду молочних корів при відборі тільки за надоєм молока. Оцінки генетичних кореляцій між ознаками молочної продуктивності і відтворення значно перевищували відповідні значення фенотипних кореляцій, що свідчить про суттєвий несприятливий генетичний зв’язок між молочною продуктивністю та відтворенням корів. Доведено можливості успішного покращення цих показників шляхом селекції навіть в умовах обмеженої чисельності підконтрольного поголів’я, враховуючи досвід таких країн, як Норвегія та Ізраїль. Як дієву модель організації селекційного процесу в Україні необхідно розглядати норвезьку селекційну програму «HD Genomics», яку можна частково реалізувати в Україні за рахунок спільних науково-виробничих проектів.
Посилання
Berry D. P., Wall E., Pryce J. E. (2014) Genetics and genomics of reproductive performance in dairy and beef cattle. Animal. 8. 105-121. https://doi.org/10.1017/S1751731114000743
Berry D.P., Crowley J.J. (2013) Genetics of feed efficiency in dairy and beef cattle. J. Anim. Sci. 91. 1594-1613. https://doi.org/10.2527/jas.2012-5862
Berry D.P., Kennedy E., Crowley J.J. (2015) Genetics of feed intake and efficiency. In: The Genetics of Cattle. 2nd Edition. Edited by Garrick D.J. and A. Ruvinsky. CAB International. 642. https://doi.org/10.1079/9781780642215.0502
Berry D.P., Pryce J.E. (2014) Feed Efficiency in Growing and Mature Animals. Proceedings. 10th World Congress of Genetics Applied to Livestock Production. Vancouver. BC Canada. 17-22.
Danshin V. O., Ruban S. Y., Afanasenko V. Y. (2017) Evaluation of breeding values of sires and cows in dairy breeds. The Animal Biology. 19 (1). 44-53. https://doi.org/10.15407/animbiol19.01.044
Egger-Danner C., Cole J.B., Pryce J.E., Gengler N., Heringstad B., Bradley A., Stock K. F. (2015) Invited review: overview of new traits and phenotyping strategies in dairy cattle with a focus on functional traits. Animal. 9 (2) 191-207. https://doi.org/10.1017/S1751731114002614
Hardie L. C., VandeHaar M. J., Tempelman R. J., Weigel K. A., Armentano L. E., Wiggans G. R., Veerkamp R. F., de Haas Y., Coffey M. P., Connor E. E., Hanigan M. D., Staples C., Wang Z., Dekkers J. C. M., Spurlock D. M. (2017) The genetic and biological basis of feed efficiency in mid-lactation Holstein dairy cows. J.Dairy Sci. 100. 9061-9075. https://doi.org/10.3168/jds.2017-12604
Hayes B.J., van der Werf J.H.J., Pryce J.E. (2011) Economic benefit of genomic selection for residual feed intake (as a measure of feed conversion efficiency) in Australian dairy cattle. Recent Advances in Animal Nutrition. 18. 31-35.
Herd R.M., Oddy V.H., Richardson E.C. (2004) Biological basis for variation in residual feed intake in beef cattle. 1. Review of potential mechanisms. Australian Journal of Experimental Agriculture.44. 423-430. https://doi.org/10.1071/EA02220
Jiang J., Li Ma, Prakapenka D., VanRaden P. M., Cole J. B., Da Y. (2019) A Large-Scale Genome-Wide Association Study in U.S. Holstein Cattle. Frontiers in Genetics. 10. 412. 21. https://doi.org/10.3389/fgene.2019.00412
Koch, R. M., Swiger L. A., Chambers D., Gregory K. E. (1963) Efficiency of feed use in beef cattle. J. Anim. Sci. 22. 486-494. https://doi.org/10.2527/jas1963.222486x
Korver S. (1988) Genetic aspects of feed intake and feed efficiency in dairy cattle: a review. Livest. Prod. Sci.20. 1-13. https://doi.org/10.1016/0301-6226(88)90049-8
Lin Z., Macleod I., Pryce J. E. (2013) Estimation of genetic parameters for residual feed intake and feeding behavior traits in dairy heifers. J.Dairy Sci. 96. 2654-2656. https://doi.org/10.3168/jds.2012-6134
Lovendahl P., Difford G. F., Li B., Chagunda M. G. G., Huhtanen P., Lidauer M. H., Lassen J., Lund P. (2018) Review: Selecting for improved feed efficiency and reduced methane emissions in dairy cattle. J. Anim. Sci. 12 (2). 336-349. https://doi.org/10.1017/S1751731118002276
Lucy M. C. (2001) Reproductive Loss in High-Producing Dairy Cattle: Where Will It End? J. Dairy Sci. 84. 1277-1293. https://doi.org/10.3168/jds.S0022-0302(01)70158-0
Ma L., Sonstegard T.S., Cole J. B., VanTassell C. P., Wiggans G. R., Crooker B. A., Tan C., Prakapenka D., Liu G. E., Da Y. (2019) Genome changes due to artificial selection in U.S. Holstein cattle. BMC Genomics. 20. 128. https://doi.org/10.1186/s12864-019-5459-x
Misztal I., Tsuruta S., Lourenco D., Masuda Y., Aguilar I., Legarra A., Vitezica Z. (2018) Manual for BLUPF90 family of programs. University of Georgia. Athens. USA. 142.
Pryce J.E., Berry D.P. (2014) Genomic breeding values for novel traits such as feed efficiency through female only reference populations. ICAR Conference Berlin. Berlin. Germany.
Pryce J.E., Woolaston R., Berry D.P., Wall E., Winters M., Butler R., Shaffer M. (2014) World Trends in Dairy Cow Fertility. Proceedings. 10th World Congress of Genetics Applied to Livestock Production. Vancouver. BC Canada. 6.
Roche J.R., Friggens N.C., Kay J.K., Fisher M.W., Stafford K.J., Berry D.P. (2009) Invited review: body condition score and its association with dairy cow productivity, health, and welfare. J. Dairy Sci. 92. 5769-5801. https://doi.org/10.3168/jds.2009-2431
Ruban S.Y., Danshin V.O. (2019) Modern methods of animal breedung. National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine. Kyiv. 434.
Ruban S.Y., Fedota O.M., Danshin V.O., Mitiohlo L.M. (2017) Experience and perspectives of milk pricing (Ukraine and world tendencies). Agricultural science and food technologies. Vinnytsa National agrarian university. 1 (95). 148-158.
Ruban S.Yu., Perekrestova A.V., Shablia V.D., Bochkov V.M. (2018) Feed conversion efficiency in different groups of dairy cows. Ukrainian journal of Ecology. 8 (1).124-129. https://doi.org/10.15421/2018_196
Spurlock D. M., Tempelman R. J., Weigel K. A., Armentano L. E., Wiggans G. R., Veerkamp R. F., de Haas Y., Coffey M. P., Connor E. E, Hanigan M. D., Staples C., VandeHaar M. J. (2014) Genetic Architecture and Biological Basis of Feed Efficiency in Dairy Cattle. Proceedings. 10th World Congress of Genetics Applied to Livestock Production. Vancouver. BC Canada. 5.
Sun C., VanRaden P.M., Cole J.B., O'Connell J.R. (2014) Improvement of Prediction Ability for Genomic Selection of Dairy Cattle by Including Dominance Effects. PLOS One. 9 (8). e103934. 18. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0103934
Travetskey М.О. (2019) Clinical-experimental grounding increase of conception rate of cows by oestrus stimulation and synchronization. Manuscript. Kyiv. 21.
Valour D., Michot P., Eozenou C., Lefebvre R., Bonnet A., Capitan A., Uzbekova S., Sellem E., Ponsart C., Schibler L. (2015) Dairy cattle reproduction is a tightly regulated genetic process: Highlights on genes, pathways, and biological processes. Animal Frontiers. 5 (1) 32-41. https://doi.org/10.2527/af.2015-0006
VanRade, P. M.,. Sanders A, Tooker M., Miller R., Norman H., Kuhn M., Wiggans G. (2004) Development of a national genetic evaluation for cow fertility. J. Dairy Sci. 87. 2285-2292. https://doi.org/10.3168/jds.S0022-0302(04)70049-1
Veerkamp R.F., Emmans G.C., Cromie A.R., Simm, G. (1995) Variance components for residual feed intake in dairy cows. Liv. Prod. Sci. 41. 111-120. https://doi.org/10.1016/0301-6226(94)00056-D
Завантаження
Додаткові файли
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
