Результати вирощування молодняку свиней з включенням до раціонів пробіотиків і пребіотиків
DOI:
https://doi.org/10.31548/animal2020.01.017Ключові слова:
свині, про-пребіотик, середньодобовий приріст, жива маса, маса туші, товщина шпикуАнотація
Дослідження проведені з метою визначення ефективності використання добавок «Vitacorm Bio Plus». Для проведення експерименту за методом аналогів було сформовано дві групи клінічно здорових свиней, по 46 голів у кожній. Перша група була контрольною і отримувала основний раціон. В комбікорм для другої (дослідної) групи додавали про-пребіотик «Vitacorm Bio Plus» у кількості 2,0 кг на 1 т. В рамках досліджень оцінювали показники росту молодняку свиней, зокрема живу масу і середньодобовий приріст шляхом індивідуального зважування з використанням електронних вагів. З кожної групи проводили контрольний забій трьох тварин, що досягали живої маси забою та мали середній розвиток. Після забою визначали масу та вихід парної туші, масу напівтуші, товщину шпику вздовж хребта (металевою лінійкою з міліметровими поділами), площу «м’язового вічка» longissimus dorsi (шляхом окреслення м'яза на міліметровому папері). Порівняно з тваринами в контрольній групі, включення до комбікорму «Vitacorm Bio Plus» позитивно вплинула на середньодобовий приріст молодняку свиней протягом усіх періодів вирощування (престартер, стартер, дорощування та відгодівля) відповідно на 10,37; 2,51; 1,35 і 10,83 %. Абсолютний і середньодобовий приріст за весь період випробування в дослідній групі був вище на 5,52 % і на 5,65 %, за менших на 5,41 % витратах корму на кг приросту. Включення в комбікорм «Vitacorm Bio Plus» сприяло збільшенню маси туші на 5,62 %, виходу парної туші на 4,94 %, але товщина жирового шпику зменшилася, зокрема в ділянці шиї, на 10,7 %, в ділянці 7-го грудного хребця – на 6,75 %, і поперековій області – на 8,97 %. Дані отримані під часі експерименту підтверджують доцільність використання для вирощування свиней комбікормів з про-пребіотичним препаратом «Vitacorm Bio Plus» у кількості 2,0 кг на 1 т.
Посилання
Antipova, L., Glotova, I., Rogova I. (2001). Research methods of meat and meat products. Kolos, Moscow. p. 233-361.
Caisin, L., Harea, V. (2013). Methodology and technology research on feeding pigs. Chisinau, p. 168-177.
Calashnicov, A., (2003). Norms and rations for feeding farm animals. Moscow, 374 p.
Cucu, I., Maciuc, V., Maciuc, D. (2004). Scientific research and experimental technique elements. Iashi, Alpha Publishing House, 388 p.
GOST 53221-2008. Pigs for slaughter. Pork carcasses and semi-carcasses. Specifications.
Ovsianicov, A., (1976). Fundamentals of experimental work in animal husbandry. Moscow, 304 p.
Pervova, A. (2008). Cellobacterin in compound feeds for broiler chickens: PhD thesis, Sergiev Posad, 154 p.
Petuhova, E., Bessarabov R., (1989). Zootechnical analysis of feed, Moscow, Kolos, 258 p.
Plohinschi, P., (1969). Biometrics guide for livestock specialists. Moscow, 255 p.
Pocerneaev, F., (1977). Pigs breeding research methods. Haricov, 151 p.
Victorov, V., Menchin A., (1991). Methodology of experimental work in animal husbandry. Moscow, 112 p.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
