Feed efficiency broilers at different levels of arginine in feeds
Анотація
Experimentally investigated nutrient digestibility and nitrogen balance in
broiler chickens cross «Cobb-500" at different levels of arginine in the compound feed. Found that optimal performance nutrient feed were in broiler chickens, which used to feed the content of arginine 1.28% in the first growing period (1 - 10 days); 1.15% per second (11 - 22 days) and 1.11% in the third period (23 - 42 days). With an increase in the compound feed broiler content of arginine in the first growing
period, from 1.24 to 1.30% there was a slight increase in thedigestibility of crude protein and fat, respectively 0.7 - 1.7 and 0.2 - 1.1 %. Digestibility of crude fiber and FNS, during this period, did not change significantly. Elevated levels of arginine in the compound feed from 1.15 to 1.21% during the second period of cultivation and from 1.11 to 1.17% in the third, helped to reduce the digestibility of essential
nutrients. In particular, the digestibility of crude protein decreased by 1,1 - 3,7% (p 0,05); crude fat - 1.3 - 3.3% and FNS - to 1,4 - 3,9% (p ˂0,05). In the first period of growth is nitrogen retention in the body was the highest in birds that eat feed with arginine level - 1.28%, and the second and third periods -, respectively, 1.15 and 1.11%.
Посилання
Архипов А. В. Протеиновое и аминокислотное питание птицы / А.В.Архипов, Л.В.Топорова. – М.: Колос, 1984. – 175 с.
Годівля сільськогосподарських тварин / [І.І.Ібатуллін, Д.О.Мельничук, Г.О.Богданов та ін.]. – Вінниця: Нова книга, 2007. – 616 с.
Григорьев Н.Г. Аминокислотное питание
сельскохозяйственный птицы / Н.Г.Григорьев. – М.: Колос, 1972. – 177 с.
К. Кале. Потребность в аминокислотах у кур мясных пород / Белковый обмен и питание (сборник материалов симпозиума Европейской ассоциации по животноводству) / перевод с английского Г.Н.Жидкоблиновой, Б.Д.Кальницкого, Д.В.Карликова, В.Б.Решетова, Н.В.Носова; под. редакцией В.Ф.Варкина, ?.С.Ковальчук. – М.:Колос, 1980. – 352 с.
Петухова Е.А. Зоотехнический анализ кормов / [Е.А. Петухова, Р.Ф. Бесарабова, Л.Д. Халенова, О.А. Антонова]. – М.: Агропромиздат, 1989. – 239 с.
Подобед Л.?. Протеиновое и аминокислотное питание
сельскохозяйственной птицы: структура, источники, оптимизация / Л.?.Подобед. – Днепропетровск, 2010. – 240 с.
Приложение: развитие и кормление бройлеров //
[Електронний варіант] / Режим доступу до статті: http://cobb-vantress.com/docs/default-source/cobb-500-guides/cobb500_bpn_supp_russian.pdf
Рекомендації з нормування годівлі сільськогосподарської птиці за редакцією Ю.О.Рябоконя. – Бірки: Інститут птахівництва Української академії аграрних наук, 2005. – 101 с.
D’Mello J.P.F. Amino Acids in Animal Nutrition / D’Mello J.P.F.// CABI Publishing. – 2003. – 513 р.
Nutrient Requirements of Poultry / National Research Council // Washington. – 1994. – 157 p.
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).