Гістоструктура щитовидної залози свиней червоної білопоясої породи

Автор(и)

  • В. М. Волошук
  • Л. В. Флока

Анотація

Наведено результати досліджень гістоструктури щитовидної залози свиней червоної білопоясої породи за різних умов годівлі. Для цього піддослідних свинок було розділено на три групи: І група – годівля за нормою; ІІ група – годівля на 25 % вище норми; ІІІ група – годівля на 25 % нижче норми. Щитовидні залози для досліджень відбирали під час забою свиней у віці 2, 4, 6 місяців і за досягнення живої маси 120 кг.

Забивали піддослідних тварин вранці до годівлі. Результати досліджень гістологічних структурних елементів щитовидної залози піддослідних свиней свідчить, що різні рівні годівлі позначилися на функціональному стані щитовидної залози. У свинок за досягнення живої маси 120 кг діаметр фолікулів щитовидної залози складав 122,7 ± 4,1мкм – у разі годівлі за нормою; 128,7 ± 4,5 мкм – у разі годівлі на 25 % вище норми; 118,4 ± 4,3 мкм – у разі годівлі на 25 % нижче норми. Дослідження висоти фолікулярного епітелію щитовидної залози в усіх піддослідних тварин зростає до 4-місячного віку, після чого настає його поступове зниження.

Особливо різке збільшення висоти фолікулярного епітелію відмічено у свинок інтенсивного рівня годівлі. На основі одержаних даних можна відзначити, що у свинок у разі годівлі на 25 % вище норми, активність щитовидної залози значно вища.

Посилання

Гистология, эмбриология, цитология [Текст] : учебник / Ю. ?.Афанасьев, Н. А.Юрина, Е. Ф.Котовский [и др.]; Под ред. Ю. ?.Афанасьева, Н. А. Юриной. – 6-е изд., перераб. и доп. – М.:ГЭОТАР-Медиа, 2012. – 800с.

Кащенко, С. А. Гистология, цитология и эмбриология. Часть ІІ [Текст] / С. А.Кащенко, ?. В.Бобрыщева. – Луганск: ?зд-во «Ноулидж», – 2013. – 228с.

Котова Г. А. Современные методы исследования щитовидной железы [Текст] / Г. А. Котова // Проблемы эндокринологии. 1990. – Т.36. – №3. – С. 42-45.

Меркулов, Г. А. Курс патогистологической техники / А. Б. Меркулов. – Л.: Медицина, 1969. – 422 с.

Никишин, Д. В. Морфология и методы исследования щитовидной железы. Методические рекомендации [Текст] / Д. В. Никишин // Пенза ИЦ ПТУ. 2008. - 63с.

Пилов, А.X. Патогистологический анализ морфологии щитовидной железы свиней [Текст] / А. X. Пилов, А. А. Пилов, А. X. Гузеев // Астраханский медицинский журнал. 2007. - №1. - С. 147.

Пилов, А. Х. Морфофункциональная характеристика щитовидной железы домашних животных в условиях Центральной части Северного Кавказа [Текст] : дисс ... доктора биологических наук : 16.00.02. / Пилов Ауес Хусенович.- Нальчик, 2003.– 242 с.

Рожков, І. М. Методичні рекомендації до виготовлення гістологічних препаратів ендокринних органів [Текст] / Рожков І. М. – Миколаїв: МДУ ім. Сухомлинського, 2004. – 28 с.

Щитовидная железа. Фундаментальные аспекты [Текст] / Под ред. проф. А. ?. Кубарко, проф. S. Yamashita. – Минск:Нагасаки. – 1998. – 368с.

Завантаження

Опубліковано

2017-02-23

Номер

№ 250 (2016): (укр)

Розділ

Статті

Ліцензія

Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).