Особливості жирнокислотного складу печінки перепелів у різні періоди онтогенезу
Анотація
Показано жирнокислотний склад печінки 1-добових перепелів та їх 14-добових ембріонів. Як у печінці 14-добових ембріонів, так і у 1-добових перепелів визначається найвища частка ненасичених жирних кислот, з них: 38,42 % – у печінці 14-добових ембріонів та 36,51 % –у печінці 1-добових перепелів. Це поліненасичені жирні кислоти.
Встановлено, що як у печінці 14-добових ембріонів, так і у 1-добових перепелів серед усіх жирних кислот спостерігається найвищий вміст олеїнової жирної кислоти – 34,26 %, далі йде лінолева – 20,18 % і дещо менше пальмітинової – 16,58 %. Дослідженнями встановлено, що з 14-ї доби інкубації до 1-добового віку у перепелят дещо знижується загальний вміст жирних кислот у печінці у порівнянні з ембріональним періодом розвитку. Це відбувається за рахунок зменшення кількості моно- та поліненасичених жирних кислот.
Ключові слова: жирні кислоти, перепела, печінка, ембріони
Посилання
Kystsiv, V. O. (2006). Lipidnyi sklad zhovtka yaiets ta nesuchist yaponskykh perepeliv za riznoho rivnia lipidiv u ratsioni [Lipid composition of egg yolk and the carrying capacity of Japanese quail at different levels of lipids in the diet]. Naukovyi visnyk Lvivskoi natsionalnoi akademii veterynarnoi medytsyny im. S. Z. Gzhytskoho. Lviv: LNAVM. Vol. 8. № 2, 2. 73–77.
Hula, N. M., arhitych, V. M., Hula, N. M. (2009). Zhyrni kysloty ta yikh pokhidni pry patalohichnykh stanakh [Fatty acids and their derivatives in pathological conditions]. Kyiv: Nauk. dumka, 333.
Andreieva, L. V., Verbytskyi, P. I., Vishchur, O. I. (2004). Fizioloho-biokhimichni metody doslidzhen u biolohii, tvarynnytstvi ta veterynarnii medytsyni : dovidnyk[Physiological and biochemical methods of research in biology, livestock and veterinary medicine]. Lviv: LNAVM, 399.
Dvorska, Yu. Ie., Surai, P. F. (2001). Zhyrnokyslotnyi sklad yaiechnoho zhovtka ta tkanyn dobovykh kurchat [Fatty acid composition of egg yolk and tissues of day-old chicks]. Zbirnyk naukovykh prats KhZVI. Kharkiv: KZVI. 8(32). 243-250.
Stefanyk, M. B., Skorokhod, V. Y., Elyseeva, O. H. (1985). Tonkosloinaia y hazozhydkostnaia khromatohrafyia lypydov. Metodycheskye ukazanyia [Thin-layer and gas-liquid chromatography of lipids. Methodical instructions]. Lvov: Nauka., 27.
Danchuk, V. V., Trach, V. V. (2017). Shliakhy pidvyshchennia vyvodymosti i zhyttiezdatnosti perepeliv za umov khimichnoi obrobky yaiets v inkubatsiinyi period [Ways of improving the vividness and viability of quail in the conditions of chemical treatment of eggs in the incubation period]. Naukovyi visnyk NUBiP Ukrainy. Kyiv: NUBiP . Іssue 265. 217-274.
Banskalieva, V., Sahlu, T., Goetsch, A. L. (2000). Fatty acid composition of goat muscles and fat depots: a review. Small Ruminant Research, 37, 255-268.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).