Стандартизація методології MSF Agile з допомогою ISO/IEC 24744
DOI:
https://doi.org/10.31548/zemleustriy2026.02.02Ключові слова:
методологія Microsoft Solutions Framework (MSF) Agile, ISO/IEC 24744 стандартизація MSF AgileАнотація
У роботі пропонується стандартизація методології розроблення програмного забезпечення MSF Agile. Вона здійснюється з допомогою метамоделі методологій із стандарта ISO/IEC 24744. Оригінал MSF Agile називається MSF for Agile Software Development і позначається MSF4ASD. MSF4ASD реалізована в MSF версії 4.0 у 2005 р. в інструменті/технології Visual Studio Team System. Тому тут вона називається прикладом конкретної методології розроблення програмного забезпечення. Без реалізації методологія існує, але її краще називати конкретизованою узагальненою методологією MSF з загрозою втрати практичності.
З огляду на актуальність методологій Agile, MSF Agile може бути практично корисною реалізацією узагальненої методології MSF. Конкретну методологію MSF Agile можливо отримати двома способами: 1) двохкроковою специфікацією або 2) стандартизацією з наступною специфікацією. У цій статті вибрано другий спосіб – спочатку виконується стандартизація MSF Agile з допомогою метамоделі методологій розроблення із стандарта ISO/IEC 24744. Після цього простіше виконувати практично корисну специфікацію, оскільки задача стає типовою. Реалізація буде можливою з використанням різних інформаційних технологій (ІТ), включаючи ІТ Microsoft. Конкретна методологія може вже безпосередньо використовуватися на практиці.
У трьох основних розділах цієї роботи: 1) вводиться засіб стандартизації – описуються потрібні елементи метамоделі методологій розроблення ПЗ із стандарту ISO/IEC 24744; 2) нагадується інформація про MSF4ASD, яка тут спрощена до MSF Agile; 3) MSF Agile представляється з допомогою елементів метамоделі із стандарта ISO/IEC 24744. Цим самим показується, як зробити MSF Agile стандартизованою методологією. Потім з неї однокроковою редукцією можливо отримати конкретну методологію, яка може конструктивно задовольнити Каркасний підхід і полегшити перехід до Базованої на Патернах Просторової Інженерії.
Отримано: 27.04.2026;
Прийнято: 00.00.2026;
Посилання
1. Dyshlyk, O., & Chabaniuk, V. (2025). Karkasnyi pidkhid yak stratehiia doslidzhennia proektuvannia skladnykh prostorovykh informatsiinykh system (na prykladi NIHD) [Framework approach as a strategy for designing complex spatial information systems (case of NSDI)]. Zemleustrii, kadastr i monitorynh zemel, 1, 104–130. DOI: https://doi.org/10.31548/zemleustriy2025.01.09
2. Chabaniuk, V., & Dyshlyk, O. (2025). Karkas rishen Microsoft (KaRi M) yak uzahalnena metodolohiia karkasnoho pidkhodu povodzhennia z prostorovymy informatsiinymy systemamy [Microsoft Solutions Framework as a generalized methodology of the framework approach to spatial information systems]. Zemleustrii, kadastr i monitorynh zemel, 2, 88–105. DOI: https://doi.org/10.31548/zemleustriy2025.02.08
3. International Organization for Standardization. (2014). ISO/IEC 24744: Software engineering — Metamodel for development methodologies (2nd ed.).
4. Holt, J. (2023). Systems engineering demystified: Apply modern, model-based systems engineering techniques to build complex systems (2nd ed.). Packt Publishing.
5. Brambilla, M., Cabot, J., & Wimmer, M. (2017). Model-driven software engineering in practice (2nd ed.). Morgan & Claypool Publishers. DOI: https://doi.org/10.2200/S00441ED1V01Y201208SWE001
6. Wilson, S. F., Maples, B., & Landgrave, T. (1999). Analyzing requirements and defining solutions architecture. Microsoft Press.
7. Turner, M. S. V. (2006). Microsoft solutions framework essentials: Building successful technology solutions. Microsoft Press.
8. Microsoft. (2024). MSF for agile software development process guidance (Version 4.1.61114). Available at: https://www.microsoft.com/en-us/download/details.aspx?id=5365
9. Dyshlyk, O., & Chabaniuk, V. (2026). Pro metodyku karkasnoho pidkhodu do stvorennia prostorovykh informatsiinykh system z vykorystanniam suchasnykh tekhnolohii Microsoft [On the methodology of the framework approach to spatial information systems using modern Microsoft technologies]. In Suchasni dosiahnennia heodezychnoi nauky ta vyrobnytstva, 51. Lviv: Vydavnytstvo Lvivskoi politekhniky.
10. Pressman, R. S., & Maxim, B. R. (2019). Software engineering: A practitioner’s approach (9th ed.). McGraw-Hill.
11. Abrams, S. (2024). Agile software development for beginners: Mastering flexibility and efficiency in modern software projects. SamIzdat.
12. McConnell, S. (2019). More effective agile: A roadmap for software leaders. Construx Press.
13. Meier, J. D. (2005). MSF agile at a glance. Available at: https://jdmeier.com/msf-agile-at-a-glance/
14. van Gigch, J. P. (1991). System design modeling and metamodeling. Springer.
15. Tekinerdogan, B. (2018). Situational method engineering for constructing Internet of Things development methods. In B. Shishkov (Ed.), Business modeling and software design (pp. 221–239). Springer. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-319-94214-8_14
16. Tykhokhod, V. O., Hurin, A. L., & Bespala, O. M. (Comp.). (2024). Software development technologies: Lecture course [Electronic resource]. Kyiv: Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute. Available at: https://agilemanifesto.org/iso/uk/manifesto.html.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Землеустрій, кадастр і моніторинг земель
TЦя робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License.
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
