Геоінформаційне забезпечення планування та обліку енергетичних ресурсів у громадах як інструмент підвищення енергоефективності та забезпечення сталого розвитку
DOI:
https://doi.org/10.31548/zemleustriy2026.03.013Ключові слова:
геоінформаційні системи, енергетичні ресурси, територіальна громада, енергоефективність, просторове планування, сталий розвитокАнотація
Стаття визначає методичні засади геоінформаційного супроводу планування та обліку енергетичних ресурсів на рівні територіальних громад. Запропоновано інтегрувати просторові масиви, цифрові реєстри комунальної інфраструктури, системи оперативного моніторингу та аналітичні інструменти управління. Окремо проаналізовано можливості геоінформаційних платформ під час інвентаризації об’єктів, фіксації втрат енергоресурсів та підготовки інвестиційних проєктів. Метою роботи є створення прикладної моделі застосування геоінформаційних технологій у процесі планування, моніторингу та обліку енергоресурсів на рівні громади. Увагу спрямовано на об’єднання відомостей про обсяги споживання, стан інженерних мереж, резерви локальної генерації та ймовірність аварійних ситуацій. Дослідження базується на чинних нормативних актах, офіційній статистиці, відкритих геопросторових матеріалах, технічних характеристиках мереж та реєстрах об’єктів комунального господарства. Методологічна частина включає системний аналіз, просторове моделювання, економічне пріоритезування заходів, сценарні розрахунки та порівняльну оцінку управлінських варіантів в сфері енергоспоживання. Автори аргументують необхідність формування єдиної цифрової бази енергетичних ресурсів територіальної громади. У статті представлено інструменти для візуалізації ділянок з надмірним споживанням, розрахунку технічних втрат у мережах та визначення майданчиків для розміщення сонячних, вітрових і біоенергетичних установок. Запропоновано метод відбору інвестиційних проєктів з урахуванням строку окупності, технічної доступності та впливу на довкілля. Доведено ефективність поєднання геоінформаційної системи з лічильниками віддаленого зчитування та місцевим геопорталом. Перспективним напрямом подальшої роботи вважається розробка цифрових двійників муніципальної інфраструктури. Доцільно також дослідити можливості штучного інтелекту у прогнозуванні енергетичних навантажень. Важливим завданням залишається створення галузевих стандартів для обміну просторовими даними.
Отримано: 06.05.2026;
Прийнято: 16.06.2026;
Посилання
1. Azhaman, I. A., Khabib, A., Pushchina, N. V., & Melnychuk, O. I. (2023). Svitovyi dosvid rozvytku systemy enerhetychnoho menedzhmentu ta perspektyvy yoho vprovadzhennia v Ukraini [World experience in the development of energy management systems and prospects for its implementation in Ukraine]. Zhurnal stratehichnykh ekonomichnykh doslidzhen, 1(12), 73–81. DOI: https://doi.org/10.30857/2786-5398.2023.1.8
2. Achkasov, A., Popovych, N. V., Peresadko, V. A., & Gordeziani, T. (2024). Heoinformatsiine zabezpechennia heoportaliv terytorialnykh hromad: dovoienni realii y pisliavoienni perspektyvy [Geoinformation support of territorial community geoportals: Pre-war realities and post-war prospects]. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V. N. Karazina. Seriia “Heolohiia. Heohrafiia. Ekolohiia”, 60, 124–135. DOI: http://dx.doi.org/10.26565/2410-7360-2024-60-09
3. Hromadska spilka “Bioenerhetychna asotsiatsiia Ukrainy.” (n.d.). Available at: https://uabio.org/
4. Zghurovskyi, M. Z., Boldak, A. O., Boiarynova, K. O., Dunska, A. R., et al. (2021). Forsait: vyklyky enerhetychnii nezalezhnosti krain i rehioniv svitu na serednostrokovomu (do 2025 roku) i dovhostrokovomu (do 2030 roku) chasovykh horyzontakh Foresight-Energy-ua-2021 [Foresight: Challenges to energy independence of countries and regions of the world in the medium-term (to 2025) and long-term (to 2030) horizons]. Kyiv: National Technical University of Ukraine “Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute”, 188. Available at: http://wdc.org.ua/uk/%20energy_foresight2021
5. Cabinet of Ministers of Ukraine. (2024). Natsionalnyi plan z enerhetyky ta klimatu na period do 2030 roku [National energy and climate plan until 2030]. Kyiv. Available at: PDF document.
6. Kucher, A. V., & Synytsia, O. (2025). Ekonomika y stale upravlinnia enerhetychnymy resursamy v ahrarnii sferi [Economics and sustainable management of energy resources in the agricultural sector]. Plovdiv: Academic Publishing House Talent, 376.
7. Sukhodolia, O. M. (2023). Enerhetychna bezpeka Ukrainy: perspektyvna model upravlinnia ryzykamy [Energy security of Ukraine: A prospective risk management model]. Kyiv: National Institute for Strategic Studies, 136. DOI: https://doi.org/10.53679/NISS-book.2023.01
8. Buonomano, A., Giuzio, G. F., Maka, R., Russo, G., & Zizzania, S. (2026). GIS-driven planning of energy communities: Optimising renewables, storage, and demand aggregation in urban areas. Renewable Energy, 256, 124521. DOI: https://doi.org/10.1016/j.renene.2025.124521
9. Chowdhury, A. K. (2025). Smart renewable energy integration for precision agriculture in off-grid areas. Applied Agriculture Sciences, 3(1), 1–6. DOI: https://doi.org/10.25163/agriculture.3110286
10. Dedinec, A., Dedinec, A., Nakev, S., Dimitriev, D., Mihajloska, E., Kocarev, L., Zec, M., Oakleaf, J. R., & Kiesecker, J. M. (2025). Smart energy siting to guide renewable energy transition. Research Square. Preprint. DOI: https://doi.org/10.21203/rs.3.rs-7474783/v1
11. Karpash, M., Zhovtulia, L., Soroka, N.-A., & Maksymiuk, S. (2025). Development of municipal energy security plans for small-sized municipalities in Ukraine: Challenges, forecast and policy recommendations. E3S Web of Conferences, 654, 05003. DOI: https://doi.org/10.1051/e3sconf/202565405003
12. Kochanek, A., Generowicz, A., & Zacłona, T. (2025). The role of geographic information systems in environmental management and the development of renewable energy sources–A review approach. Energies, 18(17), 4740. DOI: https://doi.org/10.3390/en18174740
13. Koçyiğit, A., Aksu, K., Terzi, A. F., & Demirel, H. (2026). Investigating the role of geographic information systems in advancing positive energy districts. The International Archives of the Photogrammetry, Remote Sensing and Spatial Information Sciences, XLVIII-4/W18-2025, 221–226. DOI: https://doi.org/10.5194/isprs-archives-XLVIII-4-W18-2025-221-2026
14. Makedon, V., Karpenko, L., Petko, S., Bondarenko, S., & Ryzhova, V. (2024). Economic efficiency and environmental benefits of the development of renewable energy sources. International Journal of Energy, Environment, and Economics, 32(2), 239–257. Available at: https://novapublishers.com/shop/economic-efficiency-and-environmental-benefits-of-the-development-of-renewable-energy-sources/
15. Makedon, V., Politykin, M., Hromyak, S., Novosad, I., & Doronina, I. (2025). The role of renewable energy in advancing SDG 7: Ensuring clean and affordable energy. Grassroots Journal of Natural Resources, 8(2), 485–505. DOI: https://doi.org/10.33002/nr2581.6853.080223
16. Nassif, W. G., Al-Timimi, Y. K., & Elhmaidi, D. (2025). GIS-AHP for optimal solar site selection: A case study of Iraq and its implications for climate change. International Journal of Sustainable Energy Planning and Management, 47, 71–89. DOI: https://doi.org/10.54337/ijsepm.10646
17. Zaichenko, S., Borychenko, O., & Trachuk, A. (2025). Geoinformation analysis of the prospects for the development of renewable energy sources in Ukraine, taking into account the remoteness of electricity consumers. Vidnovliuvana Enerhetyka, 2(81), 58–66. DOI: https://doi.org/10.36296/1819-8058.2025.2(81).58-66
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Землеустрій, кадастр і моніторинг земель
TЦя робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License.
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
