Стандартизація колірної візуалізації геоданих агрохімічного моніторингу грунтів у середовищі ГІС
DOI:
https://doi.org/10.31548/zemleustriy2026.03.011Ключові слова:
стандартизація візуалізації, база геоданих, агрохімічний моніторинг, еталонна колірна матриця, , колірні простори (RGB/CMYK/HEX), геопортал, QGIS Atlas, PyQGIS, автоматизація картографування, файли стилів (.qml), Cartographic Design SystemАнотація
У статті обґрунтовано необхідність стандартизації колірної візуалізації геопросторових даних агрохімічного моніторингу ґрунтів у середовищі ГІС. Метою дослідження є розроблення уніфікованого підходу до кольорового кодування тематичних карт, атласів, баз геоданих та геопорталів агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення. Проаналізовано розбіжності між субтрактивними колірними моделями друку (CMYK, Pantone) та адитивними цифровими моделями екранів (RGB, HEX), а також моделями дизайну (HSL/HSV), зумовлені різним колірним охопленням (Gamut) пристроїв відображення. Обґрунтовано перехід від словесного опису кольорів у нормативних документах до створення технічних специфікацій та еталонної колірної матриці (Cartographic Design System) із подвійним кодуванням значень - sRGB для веб-сервісів та Coated FOGRA39 для поліграфії, що дає змогу уникнути виникнення наднасичених відтінків, зниження контрастності та порушення вимог доступності (WCAG 2.1). На основі Методики проведення агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення формалізовано 6-рівневі спектральні шкали забезпеченості ґрунтів поживними речовинами та 6-рівневі шкали забруднення важкими металами. Запропоновано єдиний класифікатор стилів картографічного відображення агрохімічних та еколого-токсикологічних показників, що розмежовує теплу гаму (дефіцит), зелену гаму (оптимальний стан) та темну гаму (забруднення), а також концептуальне розмежування шару зберігання даних і шару їх візуального представлення відповідно до принципів нормалізації баз даних (1NF/3NF) та стандарту OGC SLD.
Отримано: 12.08.2026;
Прийнято: 30.08.2026;
Посилання
1. Yatsuk, I. P., & Balyuk, S. A. (Eds.). (2019). Metodyka проведення agrokhimichnoi pasportyzatsii zemel silskohospodarskoho priznachennia: kerivnyi normatyvnyi dokument [Methodology of agrochemical soil passportization of agricultural land: guiding normative document] (2nd ed.). State Enterprise "State Soil Protection Service".
2. State Standard of Ukraine. (2016). Yakist hruntu. Dystantsine zonduvannya hruntiv. Kartohrafuvannya hruntovoho pokryvu metodom bahatospektralnoho skanuvannya [Soil quality. Remote sensing of soils. Soil cover mapping by multispectral scanning method] (DSTU 7849:2015). UkrNDNTs. Available at: https://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-page?id_doc=62731
3. State Standard of Ukraine. (2005). Yakist hruntu. Pokaznyky rodyuchosti hruntiv [Soil quality. Soil fertility indices] (DSTU 4362:2004). Derzhspozhyvstandart Ukrainy. Available at: https://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-page.html?id_doc=67099
4. State Standard of Ukraine. (1999). Hrunty. Klasyfikatsiya hruntiv za stupenem vtorynnoyi solontsuvatosti [Soils. Classification of soils by degree of secondary solonetzicity] (DSTU 3866-99). Derzhstandart Ukrainy. Available at: https://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-page?id_doc=58934
5. State Standard of Ukraine. (2016). Yakist hruntu. Klasyfikatsiya hruntiv za stupenem vtorynnoyi zasolenosti [Soil quality. Classification of soils by degree of secondary salinity] (DSTU 7827:2015). UkrNDNTs. Available at: https://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-page.html?id_doc=62382
6. Hospodarenko, H. M. (n.d.). Agrokhimichni kartohramy [Agrochemical cartograms]. Great Ukrainian Encyclopedia. Available at: https://vue.gov.ua/ Ahrokhimichni_kartohramy
7. European Commission. (2024). INSPIRE Data Specification on Soil – Technical Guidelines. Joint Research Centre. Available at: https://knowledge-base.inspire.ec.europa.eu/publications/inspire-data-specification-soil-technical-guidelines_en
8. Bocher, E., & Ertz, O. (2018). A redesign of OGC Symbology Encoding standard for sharing cartography. PeerJ Computer Science, 4, Article e143. https://doi.org/10.7717/peerj-cs.143
9. International Organization for Standardization. (2012). Geographic information — Classification systems — Part 2: Land Cover Meta Language (LCML) (ISO Standard No. 19144-2:2012). Food and Agriculture Organization. Available at: https://www.fao.org/geospatial/data-and-tools/international-standards/en
10. Lu, Y., Wang, X., Wang, M., Zhu, B., Zheng, M., Li, S., & Song, K. (2023). Soil color mapping based on Munsell system in the northeast of China. Geoderma, 439, Article 116669. https://doi.org/10.1016/j.geoderma.2023.116669
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Землеустрій, кадастр і моніторинг земель
TЦя робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License.
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
