Економічна ефективність запровадження еколого-технологічних обмежень у використанні орних земель територіальної громади
DOI:
https://doi.org/10.31548/zemleustriy2026.03.010Ключові слова:
землеустрій, землекористування, економічна ефективність, еколого-технологічні групи, ерозія ґрунтів, універсальне рівняння втрат ґрунту, аналіз витрат і зисків, полезахисні лісові смуги, територіальна громадаАнотація
Обґрунтовано методичний підхід до визначення економічного ефекту від запровадження еколого-технологічних обмежень у використанні орних земель територіальної громади. Об’єктом дослідження є орні землі Вінницької міської територіальної громади площею 8111,8 га, поділені на три еколого-технологічні групи. Методологія поєднує попіксельне моделювання змиву ґрунту за універсальним рівнянням втрат ґрунту, у якому рельєфний фактор обчислено безпосередньо з цифрової моделі рельєфу, оцінку відвернених втрат за відновною вартістю гумусу й поживних речовин та розрахунок чистої приведеної вартості за трьома сценаріями землекористування. Встановлено, що фактична структура посівів 2022 року не відповідає нормативам оптимального співвідношення культур у сівозмінах: частка соняшнику становить 43,3-48,0 % за нормативу 5-9 %, а частка просапних культур не знижується з наростанням ерозійної небезпеки, сягаючи максимуму 65,2 % у межах другої еколого-технологічної групи, де їх розміщення обмежене законом. Модельований змив ґрунту зростає від 0,84 т/га/рік у підгрупі Іа до 7,50 т/га/рік у третій групі, а запровадження обмежень вирівнює його на рівні 0,51-0,61 т/га/рік. Чиста приведена вартість за горизонтом 20 років становить від -24,13 млн грн за ставки дисконтування 10 % до -7,29 млн грн за ставки 3 % при індексі зисків і витрат 0,75-0,95, що свідчить про неспроможність ерозійних втрат, яким удалося запобігти, самостійно окупити запровадження обмежень в умовах рівнинного рельєфу. Наукова новизна полягає в поєднанні цифрового моделювання рельєфу з аналізом витрат і зисків та в обґрунтуванні використання підходу з моделюванням трьох сценаріїв, який відокремлює наслідки недотримання чинного законодавства від ефективності підходу поділу орних земель за еколого-технологічними групами.
Отримано: 15.08.2026;
Прийнято: 15.09.2026;
Посилання
1. Pro okhoronu zemel [On land protection]: Zakon Ukrainy vid 19.06.2003 No. 962-IV [Law of Ukraine No. 962-IV of June 19, 2003]. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15
2. Tararyko, O. H., & Lobas, M. H. (1998). Normatyvy gruntozakhysnykh konturно-melioratyvnykh system zemlerobstva [Standards for soil-protective contour-meliorative farming systems]. Kyiv: Ahroinkom. 158.
3. Saiko, V. F., & Boiko, P. I. (2002). Sivozminy u zemlerobstvi Ukrainy [Crop rotations in Ukrainian agriculture]. Kyiv: Ahrarna nauka. 148.
4. Bulyhin, S. Yu., Burakov, V. I., & Kotova, M. M. (2004). Proektuvannia gruntozakhysnykh ta melioratyvnykh zakhodiv v ahrolandshaftakh [Design of soil-protective and reclamation measures in agrolandscapes]. Kyiv: NAU. 114.
5. Svetlitchnyi, A. A. (2009). Soil erosion induced degradation of agrolandscapes in Ukraine: Modeling, computation and prediction in conditions of the climate changes. In P. Y. Groisman & S. V. Ivanov (Eds.), Regional aspects of climate-terrestrial-hydrologic interactions in non-boreal Eastern Europe (pp. 187–194). Dordrecht: Springer. DOI: https://doi.org/10.1007/978-90-481-2283-7_21
6. Nykytiuk, Y., Kravchenko, O., Pitsil, A., Bambura, V., & Seredniak, D. (2025). Global climate change may reduce the anti-erosion regulatory capacity of vegetation cover in Ukraine’s Polissya and Forest-Steppe regions. Regulatory Mechanisms in Biosystems, 16(1), Article e25004. DOI: https://doi.org/10.15421/0225004
7. Wischmeier, W. H., & Smith, D. D. (1978). Predicting rainfall erosion losses: A guide to conservation planning. Washington, DC: USDA. (Agriculture Handbook No. 537).
8. Renard, K. G., Foster, G. R., Weesies, G. A., McCool, D. K., & Yoder, D. C. (1997). Predicting soil erosion by water: A guide to conservation planning with the Revised Universal Soil Loss Equation (RUSLE). Washington, DC: USDA. (Agriculture Handbook No. 703).
9. Desmet, P. J. J., & Govers, G. (1996). A GIS procedure for automatically calculating the USLE LS factor on topographically complex landscape units. Journal of Soil and Water Conservation, 51(5), 427–433.
10. McCool, D. K., Brown, L. C., Foster, G. R., Mutchler, C. K., & Meyer, L. D. (1987). Revised slope steepness factor for the Universal Soil Loss Equation. Transactions of the ASAE, 30(5), 1387–1396.
11. Panagos, P., Borrelli, P., Meusburger, K., et al. (2017). Global rainfall erosivity assessment based on high-temporal resolution rainfall records. Scientific Reports, 7, Article 4175. DOI: https://doi.org/10.1038/s41598-017-04282-8
12. Dorosh, O. S., Zastulka, I. O.-Yu., & Dorosh, A. Y. (2024). Ekoloho-ekonomichnyi rozvytok terytorialnykh hromad ta yoho parametralne zabezpechennia [Ecological and economic development of territorial communities and its parametric support]. Kyiv: FOP Huliaieva V. M.
13. Dorosh, O. S., Dorosh, A. Y., Saliuta, V. A., & Melnyk, D. M. (2022). Instytutsiini pidkhody do planuvannia staloho vykorystannia ta okhorony silskohospodarskykh zemel na terytorii okremykh zemlekorystuvan [Institutional approaches to planning sustainable use and protection of agricultural land within individual land uses]. Zemleustrii, kadastr i monitorynh zemel, (4), 16–26. DOI: https://doi.org/10.31548/zemleustriy2022.04.02
14. Dorosh, Y. M., Barvinskyi, A. V., & Dorosh, A. Y. (2022). Kontseptualni zasady formuvannia systemy ratsionalnoho silskohospodarskoho zemlekorystuvannia [Conceptual principles of forming a system of rational agricultural land use]. Zemleustrii, kadastr i monitorynh zemel, (1), 45–56. DOI: https://doi.org/10.31548/zemleustriy2022.01.05
15. Kustovska, O., & Polishchuk, O. (2019). Do pytannia formuvannia gruntookhoronnykh obmezhen pry vykorystanni zemel silskohospodarskoho pryznachennia [On the formation of soil-protective restrictions in the use of agricultural land]. Zemleustrii, kadastr i monitorynh zemel, 25(4), 92–97. DOI: https://doi.org/10.31548/zemleustriy2019.04.10
16. Drebot, O. I., Vysochanska, M. Ya., & Komarova, N. V. (Eds.). (2021). Instytutsionalne zabezpechennia zbalansovanoho vykorystannia ta okhorony zemel silskohospodarskoho pryznachennia [Institutional support for balanced use and protection of agricultural land]. Kyiv: Ahrarna nauka. 280.
17. Dorosh, Y., Dorosh, O., Barvinskyi, A., Dorosh, A., & Kolisnyk, H. (2022). GIS tools in the formation of environmentally friendly use of agricultural landscapes. In International Conference of Young Professionals “GeoTerrace-2022”: Conference proceedings (pp. 1–5). European Association of Geoscientists & Engineers. DOI: https://doi.org/10.3997/2214-4609.2022590026
18. Ibatullin, Sh., Dorosh, Y., Sakal, O., Dorosh, O., & Dorosh, A. (2022). Crop identification using remote sensing methods and artificial intelligence. In International Conference of Young Professionals “GeoTerrace-2022”: Conference proceedings (pp. 1–5). European Association of Geoscientists & Engineers. DOI: https://doi.org/10.3997/2214-4609.2022590016
19. Pro zatverdzhennia normatyviv optymalnoho spivvidnoshennia kultur u sivozminakh v riznykh pryrodno-silskohospodarskykh rehionakh [On approval of standards for the optimal ratio of crops in crop rotations in different natural-agricultural regions]: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 11.02.2010 No. 164 [Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine No. 164 of February 11, 2010]. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2010-п
20. Pro zatverdzhennia Poriadku konservatsii zemel [On approval of the Procedure for land conservation]: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 19.01.2022 No. 35 [Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine No. 35 of January 19, 2022]. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/35-2022-п
21. Pro zatverdzhennia Metodyky vyznachennia rozmiru shkody, zavdanoi zemli, gruntam vnaslidok nadzvychainykh sytuatsii ta/abo zbroinoi ahresii ta boiovykh dii pid chas dii voiennoho stanu [On approval of the Methodology for determining the amount of damage caused to land and soils as a result of emergencies and/or armed aggression and hostilities during martial law]: Nakaz Ministerstva zakhystu dovkillia ta pryrodnykh resursiv Ukrainy vid 04.04.2022 No. 167 [Order of the Ministry of Environmental Protection and Natural Resources of Ukraine No. 167 of April 4, 2022]. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0406-22
22. Yatsuk, I. P. (Ed.). (2018). Naukovi doslidzhennia z monitorynhu ta obstezhennia silskohospodarskykh uhid Ukrainy za rezultatamy Kh tury (2011–2015 rr.) [Scientific research on monitoring and surveying agricultural lands of Ukraine based on the results of the 10th round (2011–2015)]. Kyiv: DU “Instytut okhorony gruntiv Ukrainy.” Available at: http://www.iogu.gov.ua/wp-content/uploads/2013/07/Моніторинг-20171.pdf
23. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy. (n.d.). Ploshchi, valovi zbyry ta urozhainist silskohospodarskykh kultur za yikh vydamy ta po rehionakh: Derzhavne statystychne sposterezhennia [Areas, gross harvests and yields of agricultural crops by type and region: State statistical observation]. Available at: https://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2022/sg/pvzu/arch_pvxu_reg.htm
24. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy. (n.d.). Realizatsiia produktsii silskohospodarskymy pidpryiemstvamy: Statystychna informatsiia [Sales of agricultural products by agricultural enterprises: Statistical information]. Available at: https://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/publ7_u.htm
25. Demchak, I. M., Pyvovar, V. S., Ivchenko, V. M., Kuksa, L. V., et al. (2019). Metodychni polozhennia ta normy produktyvnosti i vytrat palyva na zbyranni silskohospodarskykh kultur [Methodological provisions and standards of productivity and fuel consumption for harvesting agricultural crops]. Kyiv: NDI “Ukrahropromproduktyvnist”. 160.
26. Kort, J. (1988). Benefits of windbreaks to field and forage crops. Agriculture, Ecosystems & Environment, 22–23, 165–190. DOI: https://doi.org/10.1016/0167-8809(88)90017-5
27. Osorio, R. J., Barden, C. J., & Ciampitti, I. A. (2019). GIS approach to estimate windbreak crop yield effects in Kansas–Nebraska. Agroforestry Systems, 93(4), 1567–1576. DOI: https://doi.org/10.1007/s10457-018-0270-2
28. Brandle, J. R., Hodges, L., & Zhou, X. H. (2004). Windbreaks in North American agricultural systems. Agroforestry Systems, 61, 65–78. DOI: https://doi.org/10.1023/B:AGFO.0000028990.31801.62
29. European Commission, Directorate-General for Regional and Urban Policy. (2015). Guide to cost-benefit analysis of investment projects: Economic appraisal tool for Cohesion Policy 2014–2020. Luxembourg: Publications Office of the European Union. 358.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Землеустрій, кадастр і моніторинг земель
TЦя робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License.
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
